Єлгава: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 32:
}}
 
'''Єлґава''' (до [[1917]]  — Митава) ({{lang-lv|Jelgava}} {{lang-de|Mittau}}; {{lang-lt|Mintauja}}; {{lang-ru|Елгава}}; {{lang-pl|Mitawa}}) — [[місто]] в [[Латвія|Латвії]], на [[річка|річці]] [[Лієлупе]].
 
== Історія ==
 
[[Файл:Jelgava_aerial_view.jpg|thumb|300px|left| Єлгава з висоти пташиного польоту. На передньому плані  — Academia Petrina, позаду ліворуч  — Церква Св. Симіона і Ганни, праворуч  — католицький костел]]
Історія Єлгави починається в [[1 століття|13-му столітті]], коли німецькі [[хрестоносці]] для підкорення племен [[Земгале]] побудували у [[1226]] році на [[Острів|острові]] між Лиєлупе і [[Дрикса|Дриксою]] свій укріплений пункт. У письмових джерелах замок вперше згадано в 1265-му році, а історики вважають, що назва його — «Mittau» — сходить своїм корінням до слів «mīt, mainīt» («вимінювати, міняти»). [[Ліви]], у свою чергу, дали поселенню назву «Jelgab», що означає низьке місце з підвищеною вологістю.
 
З [[1561]] по [[1795]] року край Елгава був частиною [[Курляндія|Курляндського]] і Земгальського [[герцогство|герцогства]], в [[1596]] Єлгаву оголосили резиденцією [[герцог]]а, а в [[1616]] — столицею. Після цього місто почало стрімко розвиватися. Особливо цей процес був очевидний під час правління герцога Екаба, який почав будівництво замку і укріплень, а також облаштував [[водопровід]] — канал Екаба. Завдяки великим торговим зв'язкам герцога, у місцевих жителів була унікальна можливість познайомитися [[культура|культурою]] [[Західна Європа|Західної Європи]] і з товарами заморських колоній — [[вино]]м, [[кава|кавою]], [[картопля|картоплею]]. У [[18 століття|18-му столітті]] Єлгава була не тільки видатним торговим містом, але і важливим дипломатичним центром, який налагоджував контакти між Заходом і Сходом. У [[1796]][[1920]] Митава була столицею [[Курляндська губернія|Курляндської губернії]].
 
У ролі гостей або завойовників тут так чи інакше побувало багато відомих осіб того часу: [[Петро Перший]], [[Людовик XVIII]], [[Карл XII]], [[Густав Адольф]], [[Олександр Перший]], [[Вільгельм Другий]], [[Шуман]], [[Ріхард Вагнер|Вагнер]], [[Рубінштейн]], картяр [[Кавалло]], граф [[Каліостро]], [[Казанова]] та інші. А у відкритій у [[1775]] році академії Петера свого часу отримував знання колишній [[президент]] [[Литва|Литви]] [[Антанас Сметона]]. З Єлгавою і її краєм також пов'язане життя чотирьох президентів Латвійської Республіки: [[Яніс Чаксте|Яніса Чаксте]], [[Густав Земгаліс|Густава Земгаліса]], [[Альберт Квієсіс|Альберта Квіесіса]] і [[Карл Ульманіс|Карла Ульманіса]].
 
== Персоналії ==
* [[Едель Едуард Федорович]]&nbsp;— полковник [[Армія УНР|Армії УНР]]. <ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—19211917–1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 154 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Бусел Яків]] &nbsp;— діяч [[ОУН]] та [[УПА]].
* [[Адолфс Алунанс]] — латвійський актор, режисер, драматург.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
 
== Посилання ==