Відмінності між версіями «Принцип космічної цензури»

нема опису редагування
м (r2.7.2) (робот додав: zh:宇宙审查)
'''Принцип «космічної цензури»''' був сформульований в 1969 році [[Пенроуз Роджер|Роджером Пенроузом]] в такій образній формі: «Природа почуває відразу до голої сингулярності». Він говорить, що сингулярності простору-часу з'являються в таких місцях, які, подібно внутрішнім областям [[Чорна діра|чорних дір]], приховані від спостерігачів <ref name="">Penrose, R. 1973. Naked singularities. Ann. N. Y. Acad. Sci. 224, 125—134.</ref>. Цей принцип досі не доведено, і є підстави сумніватися у його абсолютній правильності (наприклад, колапс пилової хмари з великим кутовим моментом призводить до «голої сингулярності», але невідомо, чи стабільнестабільний цецей рішеннярозв'язок [[рівняння Ейнштейна|рівнянь Ейнштейна]]<ref>книга Joshi P. S. Gravitational collapse and spacetime singularities. Сambridge University Press. 2007. isbn = 0521871042</ref><ref>книга Earman J. Bangs, crunches, whimpers, and shrieks: Singularities and acausalities in relativistic spacetimes. Oxford University Press. 1995. isbn = 019509591X</ref>).
 
Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) передбачаєстверджує, що [[простір-час]] у цілому є глобально гіперболічним.
 
Пізніше [[Стівен ХокінгГокінг]] запропонував інше формулювання (слабку форму космічної цензури), деяка передбачаєтьсястверджує тільки глобальнаглобальну гіперболічність «майбутнього» компоненту простору-часу.
 
== Примітки ==