Осінчук Михайло Іванович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) м вилучена Категорія:Померли в Нью-Йорку; дoдана Категорія:Померли у Нью-Йорку з допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 33:
| Сайт =
}}
'''Осінчук Михайло Іванович''' (16 вересня 1890, с. Голошинці, тепер у складі с. [[Козярі]], [[Тернопільська область]]
== Біографія ==
Народився 16 вересня 1890 р. в с. Голошинці Збаразького повіту (тепер
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був змушений перервати студії. В 1917–1918 рр. продовжував навчання в університеті. З листопада 1918 р. служив картографом у Секретаріаті внутрішніх справ [[ЗУНР]] в [[Івано-Франківськ|Станіславі]] (тепер Івано-Франківськ), перебував у рядах [[УГА]] та [[Армія УНР|Армії УНР]]. <!--Пережив «чотирикутник смерті» на Вінничині. --> У серпні 1920 р. повернувся додому, викладав в українських гімназіях у [[Дрогобич]]і і [[Рогатин]]і.<ref name="pidvol">[http://www.pidvol-library.org.ua/index.php/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8/Page-9.html Осінчук Михайло Іванович]</ref>
Рядок 42:
У 1922 р. переїхав до [[Львів|Львова]], активно включився в мистецьке життя. У своїй творчості прагнув продовжити тисячолітню традицію візантійської ікони в Україні, яку перервали реалісти XIX сторіччя. При цьому намагався уникнути повторення і копіювання старих зразків та створити нові форми іконопису, що грунтуються на традиційному українському народному мистецтві. Деякий час перебував у Греції, де знайомився з технологією малювання темперою, подорожував по Туреччині, Італії та Франції.
У співпраці з [[Ковжун Павло Максимович|Павлом Ковжуном]] виконав церковні [[Поліхромія|поліхромії]] в українському візантійському стилі у дванадцяти<ref>За іншими даними
Виконував ілюстрації для творів українських письменників, [[екслібрис]]и. Зокрема, екслібрис до книги Анни Стефанович у 1933 р. отримав премію Товариства українських письменників і журналістів у Львові. У 1935 році видав дві ікони для селянської хати (Спасителя і Божої Матері) Разом зі своїми однодумцями М. Осінчук був співзасновником [[АНУМ|Асоціації незалежних українських митців]] та її друкованого органу
=== Еміграція ===
В 1944 р., остерігаючись сталінського терору, емігрував до [[Німеччина|Німеччини]]. У післявоєнні роки жив у [[Нью-Йорк]]у. Тут приймав участь у діяльності заснованого з його участю [[Об'єднання митців українців Америки]] (ОМУА). М. Осінчука обирали почесним головою об'єднання, він постійно брав участь у художніх виставках, був членом багатьох журі та комітету побудови [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Вашингтон)|пам'ятника Т. Шевченку у Вашингтоні]].
Перебуваючи в еміграції виконав 4 іконописні поліхромії в США та 2 в Канаді. З часом відійшов від монуметального мистецтва і присвятив себе станковому живопису, створивши серію нових ікон, портретів та історичних композицій. У 1964 році у [[Філадельфія|Філадельфії]] відбулась персональна виставка.<ref name="pidvol" /> У 1967 році в Нью-Йорку вийшла друком монографія, присвячена його творчості під назвою «Михайло Осінчук
Помер Михайло Осінчук 13 лютого 1969 р. в [[Нью-Йорк]]у, похований на Українському православному цвинтарі в [[Саут-Баунд-Брук]]у.<ref name="svoboda" />
Рядок 66:
[[Категорія:Українські графіки]]
[[Категорія:Українські іконописці]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
| |||