Баклицький Вудон Іванович: відмінності між версіями

 

[[Файл:Gol-bakl-dom77.jpg|thumb| В.Баклицький. Вечір.1977]]

 

Кожна картина В.&nbsp;Баклицького&nbsp;— свято, буйство фарб. У його палітрі переважають гарячі, не просто теплі тони: відтінки червоного, жовтогарячого, жовтого з контрастами льодової лазурі чи смарагду, охри та умбри зустрічалися рідко. Максималіст у своїх відчуттях, він міг написати пейзаж, у небі якого не одне, а три сонця. Його жінки не просто гарні&nbsp;— прекрасні, як квіти. Кожний злам гілки дерева наповнений пристрастю, яка межує з болем.<br />