Класична китайська мова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Alex K (обговорення | внесок) |
Alex K (обговорення | внесок) |
||
Рядок 28:
# '''Підмет + присудок''' — "А робить В", "А є В". Однак в текстах, написаних класичною китайською, підмет часто опускається.
# '''Присудок + доповнення''' — "робити В з А (перед А, над А, до А)", "бути В з А (перед А, над А, до А)".
# ''Означення + означувальне слово''' — "який А?", "що за А?", "з чого зроблений А?", "як робити А?", "А-нний В" ("В підпорядкований А"). У випадку, коли означувальне слово іменник, означення є прикметником. Коли ж означувальне слово виступає дієсловом, прикметником, прислівником, означення стає прислівниковим означенням.
#'''Співствалення''' — "А і В", "робити і А, робити і В".
#'''Вибір''' — "А чи В", "робити А чи робити і В".
#'''
#'''Рівнозначність''' — "А=В".
Рядок 48 ⟶ 47:
| (1) ||[[Іменник]] + [[Дієслово]] || <big>日没</big> || ''сонце заходить'' || Сполучення [[іменник]]а "''сонце''" (日) і [[дієслово|дієслова]] "''заходить''" (没). <br />'''Зв'язок — "підмет + присудок".'''
|-
| (2) ||[[Іменник]] + [[Дієслово]] || <big>氷解</big> || ''тане як крига'' || Сполучення можна прочитати як приклад (1) — "''крига'' (氷) ''тане'' (解)". Проте коли іменник, що знаходиться перед дієсловом, виражає стан, матеріал, спосіб чи місце, він приймає роль [[прислівник]]ового означення. <br />'''Зв'язок — "
|-
| (3) ||[[Дієслово]] + [[Дієслово]] || <big>撃破</big> || ''атакуваши, розбити'' || Сполучення дієслів "''атакувати''" (撃) і "''розбивати''" (破). <br />'''Зв'язок — "
|-
| (4) ||[[Прикметник]] + [[Дієслово]] || <big>晩成</big> || ''стало пізно'' || Сполучення слів "''пізній''" (晩) і "''ставати''" (成). <br />'''Зв'язок — "
|-
| (5) ||[[Дієслово]] + [[Дієслово]] || <big>殺傷</big> || ''убити і (чи) ранити'' || Сполучення слів "''вбивати''" (殺) і "''ранити''" (傷) можна прочитати як приклад (3), однак обидва знаки мають різне смислове навантаження і вказують на палалельність дії. <br />'''Зв'язок — "
|-
| (6) ||[[Дієслово]] + [[Дієслово]] || <big>傷害</big> || ''зашкодити'' || Сполучення слів "''ранити''" (傷) і "''шкодити''" (害) можна прочитати як приклади (3) і (5), однак обидва знаки мають однакове смислове навантаження, тому читаються як одне складене слово. <br />'''Зв'язок — "рівнозначність
|-
| (7) ||[[Дієслово]] + [[Іменник]] || <big>読書</big> || ''читати книгу'' || Сполучення слів "''читати''" (読) і "''книга''" (書). <br />'''Зв'язок — "присудок + доповнення".'''
|-
| (8) ||[[Іменник]] + [[Іменник]] || <big>父母</big> || ''батьки'' || Сполучення слів "''батько''" (父) і "''мати''" (母) можна читати за зразком прикладу (5) — ''батько і (чи) мати''. Проте часто в китайській мові значення двох антонімів чи синонімів узагальнюється. Наприклад, сполучення 大小 (''великий і малий'') може означати "''розмір''", а 軽重 (''легкий і важкий'') — "''вагу''". <br />'''Зв'язок — "
|-
| (9) ||[[Прикметник]] + [[Іменник]] || <big>大國</big> || ''велика країна'' || Сполучення слів "''великий''" (大) і "''країна''" (國). <br />'''Зв'язок — "означення +
|-
| (10) ||[[Дієслово]] + [[Іменник]] || <big>流水</big> || ''вода, що тече'' || Сполучення слів "''текти''" (流) і "''вода''" (水). Як і в прикладі (7) дієслово стоїть перед іменником, але значення таке як у прикладі (9). <br />'''Зв'язок — "означення +
|-
| (11) ||[[Іменник]] + [[Іменник]] || <big>城門</big> || ''замкові ворота'' || Сполучення слів "''замок''" (城) і "''ворота''" (門). Як і в прикладі (8) присутнє поєднання двох іменників, але значення таке як у прикладі (9). <br />'''Зв'язок — "означення +
|-
| (12) || Знак + Знак || <big>蒙古</big> || ''Монголія'' || Сполучення слів "''зазнавати''" (蒙) і "''старий''" (古) немає смислового значення, а лише фонетичне. Китайською звучить як ''мунгу''. <br />'''Зв'язок — "передача іншомовних звуків".'''
Рядок 72 ⟶ 71:
| (13) ||[[Іменник]] + [[Іменник]] || <big>矛盾</big> || ''протиріччя'' || Сполучення слів "''алебарда''" (矛) і "''щит''" (盾) є складовими [[крилатий вислів|крилатого вислову]] з чотирьох ієрогліфів, два з яких опущені. Цей вислів означає "протиріччя". Згадування лише двох знаків з чотирьох є достатнім для передачи суті вислову. Таких <br />'''Зв'язок — "скорочений крилатий вислів".'''
|-
| (14) ||[[Іменник]] + [[Частка]] || <big>決然</big> || ''рішуче'' || Сполучення слів "''рішення''" (決) і частки стану (然), що перетворює попередній знак на прислівник. <br />'''Зв'язок — "
|}
| |||