Відкрити головне меню

Зміни

джерела, різні правки
{{rq|wikify|sources}}
 
'''Показник кольору''' або '''колор-індекс''' — різниця [[зоряна величина|зоряних величин]] астрономічного об'єкта, виміряних у двох діапазонах [[довжина хвилі|довжин хвиль]]. Характеризує основні риси розподілу енергії в [[спектр]]і небесного тіла, тобто його колір. Поняття показнику кольору введено Карлом Шварцшильдом на початку 20 ст.
'''Показник кольору''' - в [[астрономія|астрономії]], різниця [[зоряна величина|зоряних величин]], отримана з двох інтервалів [[довжина хвилі|довжин хвиль]]; характеризує основні риси розподілу енергії в [[спектр]]і небесного тіла, його колір. Поняття показник кольору введено К. Шварцшильдом на початку 20 ст. До 50-х років [[20 ст.]] головним був інтернаціональний показник кольору, що представляв собою різницю інтернаціональних фотографічної та фотовізуальної зоряних величин. В сучасній астрономії в найбільш розповсюдженій системі UBV, як правило, використовується показник кольору U-B і B-V, що відповідає різницям зоряних величин в ультрафіолетовій (U),синій (B) та в жовтій (V) частинах спектру. Розширення системи UBV в червону та інфрачервону області (величини R,I) дозволяє отримати інші показники кольору, наприклад V-R, V-I і т.д. Нульпункт показника кольору встановлений так, щоб всі показники кольору дорівнювали б нулю для деяких вибраних ближніх зір-карликів спектрального класу А0. Показник кольору B-V та U-B від'ємні для зірок більш ранніх спектральних класів (більше "голубих"), ніж А0, і додатні для більш пізніх (більш "червоних"). В інших фотометричних системах нульпункти показнику кольору можуть відрізнятися від вказаного. Показники кольору визначаються або фотографічними методами,або фотоелектричними.
 
'''Показник кольору''' - в [[астрономія|астрономії]], різниця [[зоряна величина|зоряних величин]], отримана з двох інтервалів [[довжина хвилі|довжин хвиль]]; характеризує основні риси розподілу енергії в [[спектр]]і небесного тіла, його колір. Поняття показник кольору введено К. Шварцшильдом на початку 20 ст. До 50-х років [[20 ст.]]століття головнимнайуживанішим був так званий інтернаціональний показник кольору, що представляв собою різницю інтернаціональних [[Фотографічна зоряна величина|фотографічної]] та фотовізуальної зоряних величин. В сучасній астрономії в найбільш розповсюдженій [[Система UBV|системі UBV,]] яквикористовуються правило, використовується показникпоказники кольору U-B і [[Показник кольору B-V|B-V]], що відповідаєпредставляють собою різницямрізниці зоряних величин в ультрафіолетовій (U), синій (B) та в жовтійжовто-зеленій (V) частинах спектру. Розширення системи UBV в червону та інфрачервону області (величини R, I) дозволяє отримати інші показники кольору, наприклад V-R, V-I і т.д. НульпунктНуль-пункт показника кольору встановлений так, щоб всі показники кольору дорівнювали б нулю для деяких вибраних ближніх зір-карликів спектрального класу А0. Показник кольору B-V та U-B від'ємні для зірок більш ранніх спектральних класів (більшебільш "голубих"), ніж А0), і додатні для більш пізніх (більш "червоних"). В інших фотометричних системах нульпунктинуль-пункти показникупоказників кольору можуть відрізнятисябути від вказаногоіншими. Показники кольору визначаються або фотографічними методами,або фотоелектричними.
Показники кольору використовуються при вивченні міжзоряного поглинання світла,природи і еволюції [[зірка|зірок]] і зоряних систем та інших об'єктів.
 
Показники кольору використовуються при вивченні міжзоряного поглинання світла, природи і еволюції [[зірка|зірок]] і зоряних систем та інших об'єктів.
Нехай маємо дві фотометричні полоси,наприклад B і V або U та R, або, в загальному випадку,будь-яка полоса з номером і такривою реакції Т<sub>і</sub>'(λ) та інша полоса з номером j та кривою реакції Т<sub>j</sub>'(λ). Нехай маємо дві зорі,друга з яких-стандарт. Якщо G<sub>1,i</sub> та G<sub>1,j</sub>-відклики пристроютна випромінювання другоі зорі(стандарт), з відомими величинами m<sub>2,i</sub> та m<sub>2,j</sub> то маємо:
 
Нехай маємо дві фотометричні полосисмуги, наприклад B і V або U та R, або, в загальному випадку, будь-якаяку полосасмугу з номером і<math>i</math> такривоюта кривою реакції Т<sub>іj</sub>'(λ) та іншаіншу полосасмугу з номером <math>j</math> та кривою реакції Т<sub>j</sub>'(λ). Нехай маємо дві зорі, друга з яких-стандарт. Якщоз Gвідомими величинами m<sub>12,i</sub> та Gm<sub>12,j</sub>-відклики. пристроютнаЯкщо випромінювання другоі зорі(стандарт), з відомими величинами mG<sub>21,i</sub> та mG<sub>21,j</sub> — відклики пристрою на випромінювання другої зорі (стандарту), то для першої зорі маємо:
 
:<math>m_{1,i}=-2,5 \lg\, G_{1,i} +(m_{2,i}+2,5 \lg\, G_{2,i})</math>
:<math>m_{1,i} - m_{1,j}=-2,5\lg\; G_{1,i}+2,5\lg\; G_{1,j} + \text{const}_i-\text{const}_j = -2,5 \lg\; G_{1,i} +2,5\lg\; G_{1,j} +\text{const}_{i,j}</math>
 
Тут різницяРізниця зоряних величин, отриманих в двох фотометричних смугах, називаютьсяі '''показникамиє показником кольору''' або '''колор-індексом'''. Константа const<sub>i,j</sub> визначається зі спостережень стандарту. Як правило, вважається,що для стандартів вибраного сорту , а саме: для непокраснівшихнепочервонілих зірок [[спектральний клас|спектрального класу]] А0 [[Головна послідовність|головної послідовності]], зоряні величини у всіх можливихфотометричних полосахсмугах однакові, тобто всі можливі показники кольору для них рівні нулю.
 
Якщо спостереження проводяться в n фотометричних полосах, то з отриманих зоряних величин можна скласти n(n-1) показників кольору. З цих показників кольору n-1 будуть незалежними.
 
Якщо спостереження проводяться в n фотометричних полосахсмугах, то з отриманих зоряних величин можна скласти n(n-1) показників кольору. З цих показників кольору n-1 будуть незалежними.
Власні,властиві самим зіркам показники кольору називаються ''нормальними''. В іншому випадку спостережувані показники кольору,змінені міжзірковою зоряною екстинцію,називаються ''почервонілими''.
'''Література:'''
 
Власні, (властиві самим зіркам) показники кольору називаються ''нормальними''. В іншому випадку спостережувані показникиПоказники кольору, змінені міжзірковоюміжзоряним зоряною екстинціюпочервонінням, називаються ''почервонілими''.
1)Миронов А.В."Основи астрофотометрії" М.2008
 
'''== Література:''' ==
2)Мартинов Д.Я."Курс практичної астрофізики" М.1977
* {{cite web
| url = http://www.astronet.ru/db/msg/1169494
| author = Миронов А. В.
| title = Прецизионная фотометрия
| publisher = «Астронет»
| year = 1997
| accessdate = 2012-09-07
}}
* {{книга
|автор = Мартынов Д.Я.
|заголовок = Курс практической астрофизики
|місце = Москва
|видавництво = «Наука»
|рік = 1977
|сторінок = 544
}}
 
[[Категорія:АстрометріяАстрофізика]]
[[Категорія:Фотометрія]]
 
[[ca:Índex de color]]