Гриб (плодове тіло): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 39:
|Align=«center»|Сумки
|}
Перші [[Таксономія|таксономічні]] класифікації грибів були засновані тільки на даних анатомії плодових тіл, проте на підставі лише цих зовнішніх ознак дуже важко судити про реальний ступінь спорідненості між різними видами. Тому вже з середини XIX століття з'явилися системи, що враховують мікроскопічну будову. Але можливість створити природну систему, що повністю враховує родинні зв'язки між різними [[таксон]]ами, з'явилася тільки в останній чверті XX століття, після появи [[геносистематика|геносистематики]] та [[молекулярна Філогенетікафілогенетика|молекулярної філогенетики]] — методів, заснованих на вивченні [[ДНК]]. На початку XXI століття відбувся перегляд всієї таксономічної класифікації грибів.
 
На основі мікроскопічної будови органів, що безпосередньо виробляють [[спори]], [[вищі гриби]] ділять на два [[Тип (таксономічна категорія)|типи]] — ''[[аскоміцети]]'' (або ''сумчасті гриби'') та [[базидіоміцети]] (або базидіальні гриби''). У аскоміцетів спори виробляються всередині спеціальних клітин, які називаються [[Аск (мікологія)|''сумками'']] або ''асками'', у базидіальних грибів формування спор відбувається зовнішніх структурах, які звуться ''[[базидія]]ми''.
 
Більшість сумчастих макроміцетів відноситься до класу [[Pezizomycetes|пеціцоміцетів]]. У цей клас входить один порядок, що розділяється на кілька сімейств (близько 20), з яких грибникам добре відомі представники <sup>[[зморшкові]][[:ru:Сморчковые|ru]]</sup> ([[Зморшок|зморшки]] <sup>[[:ru:Сморчок|ru]]</sup> та [[Шапочка (рід грибів)|шапочки]]<sup>[[:ru:Шапочка (род грибов)|ru]]</sup>), [[Лопастникові|лопастникових]] ([[Строчок|строчки]]) і [[Трюфелеві|трюфелевих]]. У деяких регіонах (Північна Африка, Південно-Західна Азія) користуються попитом «пустельні трюфелі» з сімейства [[терфезієвих]]. <!-- Терфецієвих? -->
 
Базидіальні макроміцети, включаючи добре відомі шляпкові гриби, відносять до підвідділу ''[[Agaricomycotina]]''. З кінця XX століття система цих грибів переглядається з урахуванням генетичних даних і в ній відбуваються значні зміни, від класифікації за ознаками анатомії плодових тіл вчені відмовляються. Наприклад з'ясувалося, що [[Дощовик (гриб)|дощовики]] є близькими родичами [[Пластинчасті гриби|пластинчастих грибів]], і були віднесені до сімейства [[Агарикальні|Агарикальних]]; інші [[гастероміцети]] і деякі пластинчасті гриби увійшли в порядок [[Болетові|болетових]], до якого раніше выдносились тільки [[трубчасті гриби]].
 
Крім таксономічної систематики, існують класифікації грибів, основані на інших принципах, що не враховують ступінь генетичного споріднення. Різні групи грибів виділяють за [[Екологія|екологічним]] принципом (див. [[Екологічні групи грибів]]), географічному поширенню (див. [[мікогеографія]]); багато застарілих таксонывтаксонів, представники яких схожі між собою за ознаками будови і екології, продовжують розглядатися у якості специфічних груп (''[[екоморфа]]'').
 
== Форма грибів ==