Адіабатичне наближення: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
інтервікі
Holigor (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
швидкі процеси з легкими частками, вважаючи важкі частки непорушними, а потім розглядається рух важких часток в усередненому полі легких.
 
Молекули й тверді тіла складаються з [[ядро (атома)|ядер атомів]] і [[електрон]]ів. Електрони - легкі частки порівняно з важкими [[нуклон]]ами, які входять до складу ядер. [[Маса]] електрона приблизномайже в 2000 разів менша за масу нейтрона[[нейтрон]]а чи протона[[протон]]а, а типові ядра атомів складаються з кількох десятків і навіть сотень нуклонів[[нуклон]]ів.
 
Зважаючи на легкість, електрони рухаються набато швидше за ядра атомів. Характерний час процесів у електронній підсистемі молекул і твердих тіл
Рядок 10:
міліелектрон-вольт.
 
Ці обставини дозволяють розділити квантово-механічнуквантовомеханічну задачу на дві частини. В нульовому наближенні розв'язується задача про швидккий рух
електронів при фіксованих положеннях ядер атомів. Проведені розрахунки дозволяють визначити середні значення потенціалів[[потенціал]]ів взаємодії між
ядрами, з урахуванням вкладу електронної підсистеми. Задача про рух ядер атомів розв'язується з урахуванням цих ефективних потенціалів.
 
==Адіабатичне наближення в інших областях==
Описана вище ситуація характерна не лише для квантової механіки. В природі існує багато різних процесів, які на порядки розрізняються своєю швидкістю. Для розгляду цих процесів застосовується аналогічне адіабатичне наближення, яке полягає в тому, щоб, вивчаючи повільні процеси, виключити з розгляду швидкі процеси, замінивши їхній ефект середніми величинами.