Вікіпедія

Фізіологія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинути редагування 46.63.16.221 до зробленого TjBot
Рядок 1:
'''Фізіоло́гія''' ({{lang-el|φυσιολογία}} — ''[[природознавство]]'')— це наука про життєві процеси, діяльність окремих [[орган]]ів та їх [[система органів|системи]] і в цілому всього [[організм]]у. Основним у фізіології є експериментальний метод дослідження, який обгрунтував англійський учений [[Френсіс Бекон]].
Фізіологічні основи уваги
 
== Виникнення ==
В розробці фізіологічних основ уваги велику роль зіграли роботи видатних російських фізіологів І. П. Павлова і А. А. Ухтомського.
Виникнення фізіології як науки пов'язане з ім'ям [[Уільям Гарвей|Вільяма Гарвея]], який відкрив замкнений кровообіг ([[1628]] р.) Розвиток фізіології завжди визначався досягненнями анатомії та інших природничих наук.
 
Автором одного з перших у Росії підручників з фізіології був [[Ілля Ціон|Ілля Фаддейович Ціон]].
Вже в висунутому І. П. Павловим поданні про особливі реакції нервової системи - орієнтовних рефлексах (рефлекс «що таке?», як його називав І. П. Павлов) містилося припущення про рефлекторну природу мимовільної уваги. Подразники, сигнали, що надходять в мозок, викликають орієнтовно-дослідну реакцію. «Ми вдивляємось в образ, що виявляється, дослухаємось до виникаючих звуків, посилено втягуємо новий запах...» - писав І. П. Павлов. Всі ці прояви забезпечують постійну готовність організму до несподіванок, готовність відповісти на будь-які обставини тією або іншою формою поведінки. Іншими словами, людина або тварина стає уважною ще до оцінки події, що настала.
 
== Див. також ==
На сьогоднішній день вивчені досить складні орієнтовні реакції. Вони складають собою цілий комплекс, зв'язаний з активністю значної частини організму. До нього входять зовнішні рухи (такі, як поворот очей і голови у напрямку подразника), а також зміни чутливості певних аналізаторів; зміни характеру обміну речовин; зміни дихання, серцево-судинні і шкіряно-гальванічні реакції, тобто вегетативні зміни; зміни електричної активності мозку.
* [[Фізіологія людини і тварин]]
* [[Фізіологія рослин]]
* [[Тіло (біологія)]]
 
== Література ==
Згідно з ідеями І. П. Павлова і А. А. Ухтомського явища уваги пов'язані з підвищенням збудливості певних мозкових структур в результаті взаємодії процесів збудження і гальмування. Концентрація психічної діяльності в певному напрямку і одночасне відволікання від усього іншого досягається завдяки закону взаємної індукції нервових процесів збудження і гальмування у корі великих півкуль головного мозку. На думку І. П. Павлова, в кожний момент часу в корі є якась дільниця, що характеризується найбільш сприятливими, оптимальними умовами для збудження. Ця дільниця (її звуть «домінантою» за термінологією А. А. Ухтомського) виникає за законом індукції нервових процесів; при цьому нервові процеси, що концентруються в одній області кори мозку, викликають гальмування в інших її областях (і навпаки). Так забезпечуються оптимальні умови для сприймання і міркування того, на що спрямована увага.
* {{Мельн}}
 
{{Biosci-stub}}
 
{{Розділи біології}}
 
[[Категорія:Фізіологія|*]]
 
[[af:Fisiologie]]
[[als:Physiologie]]
[[ar:فيزيولوجيا]]
[[as:শৰীৰতত্ব]]
[[ast:Fisioloxía]]
[[az:Fiziologiya]]
[[be:Фізіялогія]]
[[be-x-old:Фізыялёгія]]
[[bg:Физиология]]
[[bn:শারীরবৃত্ত]]
[[bs:Fiziologija]]
[[ca:Fisiologia]]
[[cs:Fyziologie]]
[[cy:Ffisioleg]]
[[da:Fysiologi]]
[[de:Physiologie]]
[[el:Φυσιολογία (βιολογία)]]
[[en:Physiology]]
[[eo:Fiziologio]]
[[es:Fisiología]]
[[et:Füsioloogia]]
[[eu:Fisiologia]]
[[fa:فیزیولوژی]]
[[fi:Fysiologia]]
[[fr:Physiologie]]
[[fy:Fysiology]]
[[ga:Fiseolaíocht]]
[[gl:Fisioloxía]]
[[gv:Fyshoaylleeaght]]
[[he:פיזיולוגיה]]
[[hi:शरीर क्रिया विज्ञान]]
[[hr:Fiziologija]]
[[hu:Élettan]]
[[hy:Բնախոսություն]]
[[ia:Physiologia]]
[[id:Fisiologi]]
[[io:Fiziologio]]
[[is:Lífeðlisfræði]]
[[it:Fisiologia]]
[[ja:生理学]]
[[jv:Fisiologi]]
[[ka:ფიზიოლოგია]]
[[kk:Физиология]]
[[kn:ಶರೀರಶಾಸ್ತ್ರ]]
[[ko:생리학]]
[[ku:Erkzanist]]
[[ky:Физиология]]
[[la:Physiologia]]
[[lt:Fiziologija]]
[[lv:Fizioloģija]]
[[mk:Физиологија]]
[[mr:शरीरक्रियाशास्त्र]]
[[ms:Fisiologi]]
[[my:ဇီဝကမ္မဗေဒ]]
[[nl:Fysiologie]]
[[nn:Fysiologi]]
[[no:Fysiologi]]
[[nov:Fisiologia]]
[[oc:Fisiologia]]
[[pl:Fizjologia]]
[[pnb:فزیالوجی]]
[[pt:Fisiologia]]
[[ro:Fiziologie]]
[[ru:Физиология]]
[[sah:Физиология]]
[[scn:Fisioluggìa]]
[[sh:Fiziologija]]
[[simple:Physiology]]
[[sk:Fyziológia]]
[[sl:Fiziologija]]
[[sr:Физиологија]]
[[sv:Fysiologi]]
[[ta:உடலியங்கியல்]]
[[te:శరీరశాస్త్రం]]
[[tg:Физиология]]
[[th:สรีรวิทยา]]
[[tl:Pisyolohiya]]
[[tr:Fizyoloji]]
[[tt:Физиология]]
[[ur:فعلیات]]
[[vi:Sinh lý học]]
[[war:Pisyolohiya]]
[[yi:פיזיאלאגיע]]
[[zh:生理学]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізіологія