Відмінності між версіями «Дмитрівка (Золотоніський район)»

нема опису редагування
У [[1870-ті|70-х]] роках XIX століття відкрито початкову школу, а в [[1912]] році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів.
 
Наприкінці [[1917]] село увійшло до складу УНР. На початку [[1918]] років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. [[1930]] комуністична влада почала примушувати селян до вступу у [[колгосп]], якому сама й дала назву - «Більшовик». Після цього вдалися до терору голодом, який спричинив масові смерті старих та дітей, а також втечу незалежних господарників на Донбас. Головою колгоспу до [[1941]] року був Ярмола Петро Трохимович, якого розстріляла німецька адміністрація за участь у незаконних акціях депортації односельців та організацію Голодомору. Взагалі за короткий термін німецька адміністрація ліквідувала диверсійні гнізда сталіністів, до яких належав і депутат маріонеткової Верховної Ради УРСР О. К. Слива.
Наприкінці [[1917]] і на початку [[1918]] років селяни-бідняки організувалися в КНС, де першим головою був Авраменко Мусій Якимович. У [[1930]] році організувався [[колгосп]] «Більшовик», який охопив майже всіх мешканців села. Головою цього колгоспу до [[1941]] року був Ярмола Петро Трохимович. У колгоспі було 90 [[корова|корів]], 256 [[кінь|коней]], 10 пар [[віл|волів]], 2 [[автомобіль|автомашини]].
 
Під369 часдмитрівців [[окупація|окупації]]насильно селамобілізовані нацистамидо розстріляносталінських із Дмитрівки 42 особи, в тому числі голову колгоспу П. Т. Ярмолу, депутата Верховної Ради УРСР О. К. Сливу, [[дружина (жінка)|дружину]]загонів і [[дитина|дітей]] голови колгоспу Г. П. Кісільова. 369 дмитрівців брали участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]], з них. 194 нагороджені бойовими [[орден (нагорода)|орденами]] і [[медаль|медалями]], із комуністичною символікою. 263 чоловікасталіністи загинулидовели до смерті. НаДля вшануванняпропаганди їхсталінської пам'ятіперемоги ву селі споруджено обеліск Слави та [[пам'ятник]] НевідомоиуНевідомому солдатові, який також спаплюжено голодоморною символікою. 1946 року в селі знову почався голод - комуністи грабували селян, не пускали на заробітки до інших районів України. Встановлено жорсткий комуністичний режим терору та страху.
 
На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[тваринництво]]. Працювали [[електростанція]], [[млин]], лісопильня. На той час в селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 750 місць, [[бібліотека]] з фондом 12,6 тисяч [[книга|книг]], дитячі ясла, садок, [[фельдшерсько-акушерський пункт]], відділення зв'язку, ощадна каса.
Анонімний користувач