Робітник: відмінності між версіями

'''Робітники''' ('''працівники, трудівники''') — наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше в сфері послуг. Виконавці, що знаходяться в самому початку технологічного або управлінського ланцюга ([[Ієрархія|ієрархії]]). В [[Правове суспільство|правовому суспільстві]] права та інтереси робітників захищені в [[Трудове право|трудовому законодавстві]].

 

В епоху ранньої, або первісної [[Індустріалізація|індустріалізації]] (на Заході [[ХІХ ст.]], в Росії - початок-середина [[ХХ]] ст.), робітники - це як правило особи, зайняті чисто фізичною працею на важких, часом шкідливих для здоров'я виробництвах. Вони безпосередньо створюють матеріальні речі, продукти, цінності; впливають на предмети праці за допомогою простих (примітивних) знарядь виробництва; виконють ремонт знарядь (устаткування), переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень, тощо.

 

В [[СРСР|радянському]] [[Суспільствознавство|суспільствознавстві]] («[[марксизм-ленінізм]]») робітниками вважались люди виключно фізичної праці, без професійної освіти, зайняті нескладним трудом, які чисельно повинні складати більшість суспільства, на відміну від [[Селяни|селян]], [[службовці]]в та [[Інтелігенція|інтелігенції]].

 

Завдяки масовій заміні та витесненню ручної праці механічною ([[науково-технічна революція|науково технічній революції]]) значно посилюється роль спеціальної освіти та підготовки в управлінні робітником машинами та механізмами. Зростає доля робітників, що упраляють складними механіко-машинними комплексами та технологічними лініями з числовим-пограмним керуванням. Тому визначення робітника як особи чисто «ручної та некваліфікованної праці» розмивається, стає неадекватним. А саме поняття робітник стає менш однозначним. Практично воно означає виконавця нижчого ступіня в [[управління|управліньській]] [[Ієрархія|ієрархії]] ([[менеджмент]]і).

 

==Посилання==

== Див. також ==

[[es:Trabajador]]

[[eu:Langile]]

[[fr:Ouvrier]]

[[gl:Traballador]]