Раннє середньовіччя: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: da:Tidlig middelalder |
Rdrvone (обговорення | внесок) |
||
Рядок 6:
* {{main|Падіння Західної Римської імперії}}
Починаючи з [[II]] ст. могутність [[Римська імперія|Римської імперії]] пішла на спад - поступово прийшли в занепад морська торгівля і розвиток міст, скоротився приріст населення. У [[150]]р. населення імперії дорівнювало приблизно 65 мільйонам чоловік, а до [[400]] року ця цифра зменшилася до 50 мільйонів. Ймовірно, це було пов'язано зі зміною [[клімат]]у в [[Європа|Європі]] і зниженням середньорічних температур, що призвело до втрат врожаїв.
З [[II]] століття в Римській імперії почалася криза. Після успіхів Марка Ульпія Нерви [[Траян]]а, в
[[117]] році до влади прийшов Публій Елій [[Адріан]]. При ньому імперія втратила [[Месопотамія|Месопотамію]]. У [[III]] столітті починаються сутички з германцями. Рим втрачає [[Дакія|Дакію]], колись
У [[395]] році останній загальноримський імператор [[Феодосій I Великий|Феодосій]] ділить імперію між двома синами - [[Аркадій (візантійський імператор)|Аркадієм]] і [[Гонорій (римський імператор)|Гонорієм]]. Імператором Західної Римської імперії з центром у Римі стає 11-річний Гонорій, а імператором Східної Римської імперії ( [[Візантійська імперія|Візантійської]], від «Візантій», Візантії, Ромейської, «Римської») з центром у Константинополі - 18-річний Аркадій. Перший Рим починає втрачати свою важливість і через деякий час піддається розграбуванню. [[Феодосій I Великий|Феодосій]] вважав за краще жити в [[Мілан]]і, а з [[402]] р. столиця Західної імперії, постійно піддавалася нашестю [[варвар]]ів, переноситься в невелике, але добре укріплене місто [[Равенна]]. У 410 році Рим зазнав нападу [[вестготи|вестготів]] і був сильно зруйнований. У [[455]] Рим був захоплений [[Вандали|вандалами]], іншим [[Германці|німецьким]] плем'ям, яке до цього часу заснувало незалежну державу в римській Північній Африці. Вони не тільки пограбували місто, а й знищили безліч пам'ятників архітектури і мистецтва, які не могли вивезти з Італії до Африки, тому їх назва стала загальною. Остаточне падіння Західної імперії було інспіровано візантійським імператором [[Флавій Зенон|Зеноном]]. 23 серпня (4 вересня) 476 року в ході чергової міжусобної війни полководець [[Одоакр]] захопив Рим, а 16-річний останній римський імператор [[Ромул Август]] (або Августул - маленький Август) був скинений. За згодою Зенона Одоакр визнав імператором Заходу попередника Ромула Августула імператора [[Юлій Непот|Юлія]] на прізвисько Непот («племінник», так як слабкий Непот правив Заходом як ставленик візантійського імператора, свого родича; в наш час [[непотизм]]ом називають зайняття посад завдяки родинним зв'язкам, кумівство). Проте в [[480]] р. Непот був убитий власними охоронцями, а його корону відіслали до Візантії, після чого Зенон вирішив більш західних імператорів не призначати. Більшість вчених вважають [[476]] р. початком [[Середньовіччя]]. Інші стверджують, що Середньовіччя почалося в [[313]] році, коли в Римській імперії були заборонені гоніння на християн, і християнство перетворилося на панівну релігію.
| |||