Ярополець: відмінності між версіями

[[Садиба]] належала відомому полководцю Російської імперії графу Захару Григоровичу Чернишову ( 1722 - 1784). З історії відомо, що росіяни двічі здобували місто [[Берлін]] у війнах. Вперше це зробив саме Захар Чернишов у 18 століттіюстолітті [[1760]] року. Вдруге це відбулося в 1945 році.

Для своєї резиденції граф обрав садибу Ярополець. Гроші дозволяли, і до розбудови розкішної садиби на зразок німецьких чи французьких садиб - замків граф залучив кращіх архітекторів Імперії. Є відомості, що проект замку - палацу в Яропольці Чернишових зробив архітектор [[Валлєн Деламот]], що працював для самої імператриці [[Катерина ІІ|Катерини II]].

Палац ( за поземном планом ) має будівлю замку, що галереями на чрертьчверть кола сполучається з двома бічними корпусами, схожими на подібні в імператорському палаці [[Гатчина]]. Довжина парадного фасаду палацу Чернишова дорівнювала 420 метрів. За цим показником палац Чернишова перевищував [[Зимовий палац]] в Петербурзі( 210 метрів, арх. [[Растреллі]] ), імператорський палац в [[Царське Село|Царському Селі]] ( 300 метрів), Будинок 12-ти колегій, міністерств в Петербурзі, ( 383 метри ). Замок - палац Чернишова був найбільшим серед провінційних садиб [[Російська імперія|Російської імперії]]. Задовго до 20 століття садиба стала видатною пам'яткою архітектури Імперії 18 століття. До нашого часу дійшли поземні плани споруд садиби і розкішного, небаченого в Підмосков'ї [[сад бароко|саду бароко]], що розташований на схилі до ставка.

За часів [[СРСР]] з садиби вивезені мармурові[[мармур]]ові скульптури, [[портрет]]и, [[живопис]], [[меблі]] і передані в музеї Петербурга і Москви.

Частково зберігся єдиний для двох садиб [[парк]] зі ставками. В парку розташований [[обеліск]], поставлений на честь [[Катерина ІІ |Катерини II]]. На могилі [[гетьман]]а [[Дорошенко Петро|Петра Дорошенка]] збудовано каплицю ([[1999]]), ще одна каплиця — Микільська — закинута ([[1872]]). В центрі села знаходитьсяіснує також пам'ятник кремлівським [[курсант]]ам. Історія села добре прослідковується по експонатам краєзнавчого народного [[музей|музея]], який створила [[Кожемяка Антоніна Павлівна]], місцевий краєзнавець.