Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| WHS_Link =
}}
'''Карада́зький приро́дний запові́дник''' — заповідник, розташований у південно-східній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] за 36 км на південний захід від міста [[Феодосія]] між [[Отузька долина|Отузькою]] (на південному заході) і [[Коктебельська долина|Коктебельською]] (на північному сході) долинами і між населеними пунктами [[Коктебель]], [[Щебетовка]], [[Курортне (Феодосійська міськрада)|Курортне]]. Займає територію площею в 28,552 км², з якої 8,091 км² припадає на прибережну акваторію [[Чорне море|Чорного моря]].
 
[[Категорія:Національне надбання України]]
 
== Історія ==
Був створений з ініціативи [[Національна академія наук України|Академії наук Української РСР]] на базі Карадазької наукової станції ім.імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 рроку. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії [[Чорне море|Чорного моря]]. Директор заповідника Морозова Алла Леонідовна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, м. Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.
 
У 1997 р.році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 р.року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII—XIX ст.XVII–XIX століть) [[бібліотека|бібліотеки]] заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 р.року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до [[Рамсарська конвенція|Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення]].
 
== Природні умови ==
За [[Фізико-географічне районування|фізико-географічним районуванням]] територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції [[Євксинська провінція|Євксинської провінції]] [[Середземноморська лісова область|Середземноморської лісової області]].
 
Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан є природним музеєм мінералів — [[сердолік]]у, [[халцедон]]у, [[кришталь|кришталю]], [[аметист]]у, [[агат]]у, [[опал]]у, [[яшма|яшми]], різної форми і відтінків. Дуже мальовничою є і берегова смуга заповідника з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.
[[Ландшафт]] заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан [[Карадаг]] (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — [[сердолік]]у, [[халцедон]]у, [[кришталь|кришталю]], [[аметист]]у, [[агат]]у, [[опал]]у, [[яшма|яшми]], різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найбільш цікавий хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадагська, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і [[грот]]ами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.
 
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.
 
== Біота ==
Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорозмаїття[[Біорізноманіття|біорізноманіття]] в Криму. Значення заповідника в збереженні [[флора|флори]] (близько 3000 видів) і [[фауна|фауни]] (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]], серед яких — [[Реліктові види|релікти]] дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.
 
=== Флора ===
У заповіднику 859 видів [[водорості|водоростей]], 313 — [[лишайники|лишайників]], 76 — [[мохи|мохів]], 380 — [[гриби|грибів]]. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість [[ендемік|ендемічних]] рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — [[еремур Юнге]], [[глід Пояркової]] тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списка. 40 % площі заповідника займають [[ліс]]и, що складаються з [[граб]]а, [[ясен]]а, [[сосна|сосни]], [[дуб]]а. Унікальними в заповіднику є карадазькі [[орхідеї]], вісім видів [[ковила|ковили]] степової, [[шоломниця східна]], [[житняк понтійськи]]й.
 
=== Фауна ===
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів [[молюски|молюсків]], 196 — [[ракоподібні|ракоподібних]], 500 — [[Павукоподібні|павукоподібних]], 3000 — [[Комахи|комах]]. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів [[Асцидії|асцидій]], 114 видів [[Риби|риб]], 4 — [[Земноводні|земноводних]], 9 — [[плазуни|плазунів]], 231 — [[птахи|птахів]] та 35 — [[ссавці]]в. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернською конвенцією]]. Фауна представлена 3375 видами [[комахи|комах]] (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
 
Із комах у Червону книгу України занесено богомола [[Емпуза смугаста|емпуза смугастого]], [[Аскалаф строкатий|аскалафа строкатого]], жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, [[мармуровий краб|мармурового]] та [[волохатий краб|волохатого]] із риб — морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — [[реготун чорноголовий|реготуна чорноголового]], [[стерв'ятник]]а, [[кроншнеп великий|кроншнепа великого]], [[дрофа|дрофу]], [[баклан довгоносий|баклана довгоносого]] і малого, [[косар|каравайку]], [[гриф чорний|грифа чорного]], із ссавців — [[тушканчик великий|тушканчика великого]], [[широковух європейський|широковуха європейського]], [[нічниця триколірна|нічницю триколірну]], [[нетопир середземноморський|нетопира середземноморського]], [[підковоніс великий|підковоноса великого]] і ін.
 
== Наукова та освітня робота ==
У 1977 р.році у заповіднику було створено [[дельфінарій]] як експериментальну базу для наукових робіт з морськими ссавцями.
 
Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану [[біорізноманіття]] і [[моніторинг]] наземних і водних [[екосистема|екосистем]]. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська.
= Галерея музею природи =
<center><gallery>
Файл: Cuculus canorus-Karadag.jpg| [[Зозуля]] біля гнізда очеретянки
Файл: Ardea purpurea-Karadag.jpg| [[Чапля руда]]
Файл: Haliaeetus albicilla-Karadag.jpg‎ | [[Орлан-білохвіст]]
Файл: Alcedo atthis-Karadag.jpg‎ | [[Рибалочка]]
</gallery></center>
 
== Див. також ==
* [[Карадаг]]
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA Зображення: Карадазький заповідник]
 
== Посилання ==
* {{cite web| url = http://koktebel.net/content.php?content.99| title = Заповедник Карадаг | work = koktebel.net}} {{ref-ru}}
 
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
== Див. також ==
* [[Карадаг]]
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA Зображення:Карадазький заповідник]
 
[[Категорія:Національне надбання України]]
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
[[Категорія:Природні заповідники України]]
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Криму]]
107 561

редагування