Творчість: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Природа творчості: replaced: найбільш чутливі → найчутливіші |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{об'єднати|Креативність}}
'''Творчість'''
Творчість може розглядатися у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний
== Філософські концепції ==
Рядок 13:
В епоху Просвітництва творчість пов'язується із здатністю людини до уявлення і розглядалася. Англійські емпіристи (Ф.Бекон, [[Гоббс|Т.Гоббс]], [[Локк|Дж. Локк]], [[Юм|Д.Юм]]) трактували творчість як певну комбінацію вже існуючих елементів, творчість таким чином була близька винахідництву. Завершена концепція творчості у 18 століття створюється [[Іммануїл Кант|І. Кантом]], що спеціально аналізує творчу діяльність у вченні про продуктивну здатність уяви, що виступає як сполучна ланка між розумом і почуттєвим досвідом. Вчення Канта було продовжено [[Шеллінг]]ом, який розглядав творчу здібність в єдності свідомої й несвідомої діяльності людини. Погляд на художника як на генія, що творять з натхнення досяг своєї кульмінації в епоху [[Романтизм]]а, творчість художника і філософа вважалася вищою формою людської життєдіяльності, в якому людина стикається з «абсолютом».
В ідеалістичній філософії кінця 19- 20 століть творчість розглядається переважно у протилежності механічно-технічній діяльності. При цьому, якщо [[філософія життя]] протиставляє технічному раціоналізму творчий природний початок, то [[екзистенціалізм]] підкреслює духовно-особистісну природу Творчість У філософії життя найбільш розгорнута концепція творчості дана [[Бергсон|А. Бергсоном]] («[[Творча еволюція (Бергсон)|Творча еволюція]]», 1907): творчість як безперервне народження нового становить сутність життя. Уся дійсність розглядається філософом як
Філософія [[прагматизм]]у і [[позитивизм]]у навпаки, розглядає творчість як винахідництво, ціль якого — вирішувати завдання, поставлену певною ситуацією. [[Марксизм|Марксистська філософія]] визначає творчість як «діяльність людини, що перетворить природний і соціальний мир відповідно до мет і потребами людини й людства на основі об'єктивних законів дійсності»<ref>{{підст:Tl|БСЭ}}, стаття «Творчество»</ref>. На думку В. І. Леніна для творчості «необхідне забезпечення більшого простору особистій ініціативі, індивідуальним схильностям, простору думки й фантазії»<ref>(Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., 2 изд., т. 2, с. 351)</ref>
Рядок 56:
== Типи і склад творчості ==
Відповідно до різних підходів до визначення меж творчості визначають певні типи творчості, для наочності позначені як творчість
Творчість складається з 2-х етапів:
Рядок 62:
# процесу мислення
# процесу втілення задуму
== Див. також ==
* [[Твір]]▼
== Виноски ==
Рядок 67 ⟶ 70:
== Література ==
* Грузенберг С. О., Гений и творчество, Л., 1924;
* Кедров Б. М., День одного великого открытия, М., 1958;
* Научное творчество, М., 1969;
* Проблемы научного творчества в современной психологии, М., 1971;
* Художественное и научное творчество, Л.,.1972;
* Wertheirner М., Productive thinking, N. Y., 1959;
* Creativity and its cultivation, N. Y., 1959;
* Scientific creativity, N. Y.-L., 1963;
* Maslow A. H., Psychology of science, N. Y.-L., 1966.
==
* {{ref-en}} {{ref-uk}} [[Елізабет Гілберт]]. [http://www.ted.com/talks/elizabeth_gilbert_on_genius.html Ваш невловимий творчий геній.] — відеодоповідь на конференції [[TED]].
▲* [[Твір]]
[[Категорія:Психологія]]
|