Траволікування: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kalagum (обговорення | внесок)
Kalagum (обговорення | внесок)
Рядок 5:
== Історія траволікування ==
[[Файл:Arabic herbal medicine guidebook.jpeg|thumb|300px|Довідник з траволікування «De Materia Medica», XII—XIII ст. Автор — Педаній Діоскорид]]
Перші докази використання трав у якості лікарських засобів були виявлені під час [[Археологічні дослідження|археологічних розкопок]] на території сьогоднішнього [[Ірак]]у, у місті [[Шумер]]. Лікарі із Шумеру вже тоді знали, що багато рослин мають цілющі властивості, і використовували їх для готування різноманітних [[настій|настоїв]] і [[порошок|порошків]]. Для компресів і припарок лікарі збирали голки [[Хвойні|хвойних дерев]], молоде листя [[верба|верби]]. [[Листя]] ретельно висушували, потім мололи. Порошок з рослин часто змішували з подрібненими мінеральними речовинами й порошками тваринного походження, розбавляли [[пиво]]м або [[вино]]м.<ref>[http://mirexp.ru/history.html История фитотерапии]</ref>.<br/>
<br/>
На території [[Київська Русь|Київської Русі]] зціленням хворих займалися [[Чернецтво|ченці]], використовуючи для цього [[мед]], [[віск]], [[шипшина|шипшину]], [[Гірчиця (рослина)|гірчицю]], [[цибуля|цибулю]], [[горицвіт]], [[Подорожник (рослина)|подорожник]], [[Наперстянка пурпурова|наперстянку]]. Дуже цікавою є писемна пам'ятка «[[Ізборник Святослава 1073|Ізборник Святослава]]», який був укладений для київського [[князь|князя]] [[Святослав Ярославич|Святослава Ярославовича]], де описуються властивості [[блекота|блекоти]] та [[болиголов]]у. Енциклопедією медичних знань XII століття є науковий тракт «Мазі» київської князівни [[Євпраксія Мстиславівна|Евпраксії Мстиславівни]]. У ньому містяться гігієнічні поради, розповідається про користь повітря і фізичних рухів, раціонального харчування та описується лікування окремих недуг.<br/>
<br/>
В епоху, коли на Україні розгорнула діяльність [[Києво-Могилянська академія]], водночас з іншими науками значного розвитку набула лікувальна справа. Надзвичайно цікавою є праця [[Амбодик-Максимович Нестор Максимович|Нестора Максимовича-Амбодика]] ([[1743]]—[[1812]]) «Лікарське речеслів'я, або опис цілющих рослин». У цій багатотомній фундаментальній лікарській праці подано не лише опис, але й малюнки [[лікарські рослини|лікарських рослин]], що мало велике значення для практичних лікарів.<ref>{{Практикум з фітотерапії}}</ref>