Дзира Ярослав Іванович: відмінності між версіями

'''Ярослав Іванович Дзира''' (*[[2 травня]] [[1931]] — †[[21 серпня]] [[2009]]) — член [[Національна спілка письменників України|спілки письменників України]], кандидат [[філолог]]ічних наук, історик-[[джерелознавець]], [[публіцист]], [[історіографія|історіограф]], [[літературознавець]], [[шевченкознавець]], [[перекладач]].

Народився і виростав у селянській родині в с. [[Трушевичі]] ([[Старосамбірський район]], [[Львівська область]]). [[1947]] року за вільнодумство Ярослава виключили з [[Нижанковичі|Нижанковицької]] СШ. Продовжив навчання у [[Нове Місто (Старосамбірський район)|Новоміській]] СШ. З [[1948]] р. викладав у початкових класах [[Передільниця|Передільницької]] семирічної школи. Невдовзі був звільнений за відмову вступити до [[комсомол]]у. Деякий час працював у [[Добромиль]]ському райфінвідділі. [[1950]] р. закінчив [[Дрогобицький педагогічний університет|Дрогобицький учительський інститут]] і працював один рік у вечірній школі в м. [[Турка|Турці]]. [[1953]] р. поступив на філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Г. Шевченка]] і [[1958]] р. закінчив його з відзнакою. Вступив до [[аспірантура|аспірантури]] академічного [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури]]. Його науковим керівником став учений зі світовим ім’ямім'ям, академік [[Білецький Олександр Іванович|О.Олександр Білецький]]. Через кілька років за вільнодумство Дзиру звільняють. Починається 15-річна заборона друкуватися, на його праці не можна було посилатись. Між [[1972]] і [[1987]] р. з'явилась лише низка статей у «[[Шевченківський словник|Шевченківському словнику]]». Майже 11 років учений заробляв на прожиття на випадковихвипадковими роботахроботами, включаючи фізичні. У [[1983]]–[[1990]] рр. працював учителем англійської школи у вечірній школі. 1990 р. його прийняли до Спілки письменників України, [[1991]] р. обрали академіком [[Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук|Української Могилянсько-Мазепинської академії наук]] у [[Торонто]] ([[Канада]]) І лише [[1994]] р. його було поновлено на роботі в інституті історії на посаду старшого наукового співробітника.