Охматів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 25:
<ref>[http://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/19306 Погода в Україні]</ref>
| водойма =[[річка]] [[Бурта]]
| адреса =19233, Черкаська облс., Жашківський р-н, с.Охматів, тел. 96-4-31
| сільський голова=Лучка Володимир Петрович
| прапор =
Рядок 40:
 
== Історія ==
Назва цього історичного поселення походить від назви місцевої Охматової діброви, згадуваної ще у середині [[16 століття]], коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам. Село відоме з першої половини [[17 століття]]. Спочатку входило до [[Брацлавський повіт|Брацлавського]], а з кінця [[18 століття]] до [[1923]] року до [[Уманський повіт|Уманського]] [[повіт]]ів.
 
[[30 січня]] [[1644]] року тут відбулася [[Охматівська битва 1644|перша битва під Охматовим]]. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.
 
19—22 січня (29 січня—1 лютого) [[1655]] року під Охматовом відбулася [[Охматівська битва 1655|битва]] українсько-московського війська проти польсько-шляхетських і татарських сил. Українсько-московське військо завдало ворогові значних втрат і змусило його відступити. Місце битви згодом названо Дрижиполем.
 
Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] у розгромі фашистів брали участь 348 жителів села, з них 182&nbsp;— загинули, 166&nbsp;— нагороджено [[орден (нагорода)|орденами]] й [[медаль|медалями]]. В центрі села встановлено [[обеліск]] Слави охматівцям, які віддали життя в боротьбі з гітлерівськими загарбниками. У [[1983]] році в селі був встановлений танк [[ІС-3]] на згадку, що саме такі танки брали участь у відвоюванні села у [[1944]] році<ref>Газета «Прес-Центр». № 10 (346) від 7 березня 2012 року. стор. 3.</ref>.
 
Станом на [[1972]] рік на території села була розміщена центральна садиба [[колгосп]]у «Родина», за яким було закріпленолено [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]] 2 563 [[га]], у тому числі 2 412 га [[рілля|орної землі]]. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні [[зернові культури|зернових культур]], [[цукровий буряк|цукрових буряків]] і м'ясо-молочного поголів'я [[худоба|худоби]]. В колгоспі були [[млин]], пилорама, столярнотеслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна [[школа]], будинок культури із залом на 350 місць, [[бібліотека]] з фондом 10 тисяч [[книга|книг]], медпункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, [[магазин]].
Рядок 52:
Поблизу села знайдено [[кремінь|крем'яні]] знаряддя праці [[бронзова доба|доби бронзи]] і виявлено залишки поселення [[черняхівська культура|черняхівської культури]].
 
== Персоналії ==
3 1889 по 1918 рік в Охматові жив і працюював сільським [[лікар]]ем український фольклорист, хоровий диригент і компоаитор [[Демуцький Порфирій Данилович|П.&nbsp;Д.&nbsp;Демуцький]]. Тут він організував народний [[хор]]. Сюди приїздив у 1897 році відомий український [[композитор]] [[Лисенко Микола Віталійович|М. &nbsp;В. &nbsp;Лисенко]], який високо оцінив майстерність цього хору. В Охматові минули дитячі роки сина П.&nbsp;Д.&nbsp;Демуцького, українського радянського [[кінооператор]]а, заслуженого діяча мистецтв Узбецької РСР і Української РСР [[Демуцький Данило Порфирович|Д. &nbsp;П. &nbsp;Демуцьного]].
 
== Джерела ==
{{Інші проекти
|Тема = Охматів
Рядок 68:
|Проект =
}}
 
=== Примітки ===
{{reflist}}
 
=== Література ===
* {{ІМСУ}}