Маньчжурія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: dsb:Mandžuska |
|||
Рядок 64:
В кінці 1920-х на початку 1930-х років у Харбіні українці заснували [[Українська національна колонія|Українську Національну Колонію]] (УНК) на чолі з д-р Барченком, [[Український Національний Дім]] (УНД), [[Українська Далекосхідна Січ|Українську Далекосхідну Січ]] (УДС), [[Союз Укранської Молоді]] (СУМ), діяло товариство [[Просвіта]] на чолі з [[Іван Паславський|Іваном Паславським]] та видавався “[[Український вісник]]” під редакцією Івана Світа. З [[1934]] року в Харбіні заходами української громади було налагоджено випуск [[українська мова|україномовних]] [[радіопередача|радіопередач]].
Полковник [[Євген Коновалець]], нав’язавши співробітництво з японськими військовими колами в боротьбі проти [[комунізм]]у, висилав через [[Токіо]] в Маньчжурію членів ОУН з завданням наладнати зв’язки з українським населенням [[Зелений Клин|Зеленого Клину]], з вояками-украї
Свою діяльність ОУН мала поширювати, передусім, на Зелений Клин – південну частину Далекого Сходу ([[Красноярський край]], [[Приморський край#Приморська область|Приморська]] й [[Амурська область|Амурська]] області [[СРСР]]) площею понад 500 тисяч км2 із населенням 2,5 мільйони. З них, згідно з переписом 1926 року, українці становили 47% (на 1 тисячу припадало – 477 українців, 160 – росіян, 32 – білоруси тощо). Українці компактно проживали в районах міста [[Благовіщенськ]]а та озера [[Ханка]], а також українські поселення були розкидані на [[Зейсько-Буреїнська рівнина|Зейсько–Буреїнській]] й [[Усурійсько-Ханківська рівнина|Усурійсько–Ханківській]] рівнинах.
|