Тиктор Іван Микитович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 11:
Власник до [[1939]] найбільшого тодішнього львівського українського видавничого концерну [[Галичина|Галичини]] «[[Українська Преса]]», який видавничою діяльністю спричинився до масового поширення преси, і книжок на західноукраїнських землях, зокрема в Галичині. Як приватний видавець і звеличник книжки перший увів в українську пресу західний принцип, що преса — це не продукт добродійності, чи харитативна та сутосуспільницька праця, а сполучення культури з купецтвом, яке мусить самооплачуватися.
Заснував у [[1923]] популярний ілюстрований щоденник «Новий час»; з часом добавив ряд часописів: «Наш прапор», «Народна справа», «Комар», «Дзвіночок», «Ранок», «Наш лемко». Паралельно з періодиками видавав календарі й монументальні твори: «Велика історія України», «[[Історія української культури, за редакцією Івана Крип'якевича|Історія української культури]]» (1936–1937 у Львові) , «Історія українського війська» — та щомісячно белетристичні твори у рамцях «Народної бібліотеки», «Лемківську читанку», та інші книжки.
== Видавнича діяльність на еміграції ==
| |||