Дерфельден Отто-Вільгельм Христофорович: відмінності між версіями

На початку 1791 року через хворобу Дерфельден змушений був покинути армію. 1792 року, після одужання, отримав у командування корпус у [[Литва|Литві]], з яким взяв участь у [[російсько-польська війна 1792|військових діях проти польських конфедератів]], примусивши 1793 року до здачі [[Кам'янець-Подільська фортеця|фортецю]] у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Зранку 21 квітня (2 травня) комендант фортеці Злотницький виїхав за фортечні ворота (по дорозі на [[Жванець]]), де його очікував Дерфельден з генералами Морковим, Разумовським, [[Кноррінг Богдан Федорович|Кноррінгом]], В'єлевейським, який за кілька тижнів до того перейшов у російську службу, та іншими офіцерами. Після привітань, о пів на дванадцяту, вони відправилися в місто. Тут у [[Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|католицькому кафедральному костелі]] Злотницький склав присягу на вірність російській імператриці [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерині II]]. Далі він передав ключі від фортеці Дерфельдену. Той негайно повернув їх Злотницькому.