Швецький-Вінецький Генріх Львович: відмінності між версіями

Народився [[1901]] року в Катеринославі (нині [[Дніпропетровськ]]) в сім'ї чоботаря. Закінчив гімназію імені І.&nbsp;Г.&nbsp;Генесіна. [[1920]] року поступив на інженерний факультет Катеринославського єврейського політехнічного інституту. Після ліквідації закладу поступив на архітектурний факультет Петроградського інституту цивільних інженерів, який закінчив [[1927]] року. Перші проекти виконав у [[Ленінград]]і. Зокрема високі оцінки здобув проект дому культури. У [[1927]]—–[[1930]] роках працював інженером шкільного будівництва у дніпропетровському Окркомунгоспі. Організував проектне бюро, де працювали студенти будівельного технікума. Заснував кафедру архітектури у створеному [[1930]] року інженерно-будівельному інституті. Від [[1934]] року&nbsp;— доцент. Проектував житлові та громадські споруди у стилі конструктивізму, зокрема типові проекти шкіл та амбулаторій. Від [[1937]] року входив до Всеукраїнського правління Спілки радянських архітекторів<ref name="Черкес">''Черкес&nbsp;Б.'' Сталінське планування Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp;— 1999.&nbsp;— №&nbsp;379.&nbsp;— С. 100.</ref>. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] працював у Вірменії. [[1944]] року повернувся до Дніпропетровська, де став завідуючим кафедри будівельного інституту. Брав участь у розробці генерального плану міста. У вересні [[1945]] року призначений керівником групи генплану «Львівпроекту», переїхав до Львова<ref name="Черкес"/>. Спроектував низку малоповерхових житлових будинків для нових мікрорайонів. Виконував проекти перебудови громадських споруд. Спільно з Іваном Персіковим нагороджений премією за результатами республіканського конкурсу на проект споруди будівельного технікуму.<ref name="Трегубова201">{{книга |автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О.]], Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.|частина = |заголовок = Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Будівельник|рік = 1989|том = |сторінки = 201|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Паралельно працював над генпланом аж до [[1961]] року, коли вийшов на пенсію за станом здоров'я<ref name="Черкес"/>. Помер у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № &nbsp;1.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Личаківське кладовище. Львівський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Новий час|рік = 1998|том = |сторінки = 53|сторінок = |серія = |isbn = 966-95279-0-2|тираж = }}.</ref>

* Стадіон «Динамо», збудований у [[1931]]—–[[1933]] роках. Реконструйований у [[1939]] році, частково зруйнований під час Другої світової. У [[2000-ні|2000-х]] роках на його місці збудовано ансамбль «Крутогорний».

* Проект реконструкції ринку «[[Озерка]]» ([[1935]]—–[[1936]]).

Найбільшою роботою Швецького-Вінецького був генплан Львова, над яким він працював протягом 16 років. Співавтором номінально вважається також головний архітектор Львова Анатолій Натальченко. Задачею генплану булоПрограмні позасади можливостііз перетворення Львова на типове радянське місто були значною мірою успадковані від [[Касьянов Олександр Михайлович|Олександра Касьянова]]&nbsp;— головного архітектора міста [[1939]]–[[1941]] років. Найцікавішою частиною генплану були ідеї трансформації історичного центру. Заплановано т. зв. «міську композиційну вісь», яка мала починатись від нинішньої [[Площа Петрушевича (Львів)|площі Петрушевича]], прямуючи на північ вулицями Саксаганського, [[Проспект Шевченка (Львів)|проспектом Шевченка]], [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]], далі ще неіснуючим проспектом за [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] і завершуватись площею в районі нинішньої вулиці Липинського. За ОперниимОперним та колишнім [[Скарбківський театр|Скарбківським театрами]] планувалась найбільша міська площа з будівлями партійних установ та пам'ятником [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]]. Від площі у східному напрямку була запланована головна «бульварна» магістраль, що провадила на гору[[Замкова Високийгора замок(Львів)|Замкову гору]]. [[Копець Люблінської унії]] планувалось увінчати 50-метровим пам'ятником Леніну. ПроектЗа передбачаврахунок знесення житлових кварталів напроти [[Костел святої Єлизавети (Львів)|костелу Єлизавети]] планувалась ще одна площа. Перетворення вимагали знесення частини історичної забудови, щоправда далеко не ув таких масштабах, як це відбулось у Києві та Харкові, містобудівні ідеї яких пропагувались на той час як зразкові. Ще одна площа&nbsp;— площа Сталіна планувалась за рахунок знесення кварталів житлової забудови напроти костелу Єлизавети. Смерть Сталіна та подальша боротьба [[Хрущов Микита Сергійович|Хрущова]] зі «сталінською» архітектурою» стали на заваді реалізації основних позицій генплану. Одночасно авторами генплану було складено реєстр пам'яток місцевого, республіканського і всесоюзного значення.<ref>''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 191.</ref><ref>''Черкес&nbsp;Б.'' Сталінське…&nbsp;— С. 99—106.</ref>