Мужіївське золоторудне родовище: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:2Мужіївське Месторождениезолоторудне золота в Мужиево014родовище.jpg|thumb|300px|]]
 
'''Мужіївське золоторудне родовище''' родовище [[золото|золота]] в Українських[[Берегівський район|Берегівському районі]] [[КарпатиЗакарпатська область|КарпатахЗакарпатської області]]. Розташоване біля села [[Мужієво]], в південно-західній частині [[Берегівське низькогір'я|Берегівського низькогір'я]].
 
==Історія==
 
Золото тут здавна добували і німці, і турки, і угорці, і українці. Турки у середньовіччі, зокрема, вивезли близько 20 т за 200 років бл. 20 т. Добували на той час примітивно,- це було "кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за золотоносними жилами, що знаходились в м’якомум'якому каоліні. Вони занурювались углиб не більше, як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на увесь світ віденську порцеляну. Система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання.
 
== Сучасний стан ==
При вивченні речовинного складу руд Мужіївського родовища виділено два мінеральних типи руд: власне золотовмісні та комплексні золотополіметалічні. Відповідно до результатів фазового аналізу ув цих типах руд кількість золота, зв'язаного з мінералами-носіями різне. У власне золотих рудах золота зв'язаного з мінералами-носіями–5носіями — 5,8%, а в поліметалічних 66%. Характерною рисою обох типів руд є відсутність золота, зв'язаного з карбонатами.
 
Геологічну розвідку поблизу Мужієвого ведуть із 1950-х років. Геологи, які розвідали та затвердили родовище, отримали за це державні премії колишнього СРСР. Запаси золота виявлені також на Сауляку ([[Рахівський район]]) і в центральній Україні ([[Український кристалічний щит]]). Але Мужіївське родовище єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами.
 
У власне золотовмісних рудах основними мінералами є [[кварц]], [[каолініт]] і [[дикіт]]. Мінералами-носіями золота у власне золотих рудах Мужіївського родовища є: кварц, каолініт, [[барит]], оксиди заліза. У середньому по родовищу масова частка золота в мінералах коливається: у кварці від 0,01 г/т до 4 г/т; у бариті від 2 г/т до 15 г/т; у гідрооксидах заліза від 2 г/т до 5 г/т; у каолініті, на якому адсорбовані тонкодисперсні частини золота (< 0,001мм), до 1-3 г/т.
 
Комплексні золотополіметічні руди відрізняються від власне золотих руд за мінеральним складом, у них значно менше глинистих мінералів (12%), а вміст сульфідів значно вищий (22,4%).
 
Золотополіметалічні руди відрізняються від власне золотих формами і розмірами золота, його розподілом у мінералах-носіях. У комплексних золото-поліметалічних рудах основними носіями золота є [[сульфіди]] [[пірит]], [[ґаленіт]], [[сфалерит]] і меншою мірою [[кварц]]. Найбільша масова частка золота в мінералах-носіях золотополіметалічних руд МужиївськогоМужіївського родовища досягає в піриті і ґаленіті.
 
З власне золотовмісних руд виділений підтип високо глинистих руд з тонкодисперсним золотом, а з комплексних золотополімета-лічних руд підтип окиснені (напівокислені) руди, як правило, це свинцеві руди з золотом і сріблом, при практично повній відсутності цинку.
Для власне золотовмісних руд розроблені три принципові схеми збагачення флотаційна схема, гравітаційно-флотаційна схема та гравітація+ціанування. За останньою отримані найбільш високі показники, потім слідуєіде гравітаційно-флотаційна, флотаційна схема найменш ефективна. З огляду на високу токсичність ціанідів і незначну різницю показників збагачення, у порівнянні з гравітаційно-флотаційною схемою збагачення (1,5-2% по вилученню золота), рекомендованарекомендовано гравітаційно-флотаційнафлотаційну схемасхему збагачення з повним водообігом.
 
Для комплексних золотополіметалічних руд Мужіївського родовища прийнята частково колективно-селективна схема збагачення, що забезпечує ефективне використання всіх різновидів руд.
 
Мужіївську фабрику-рудник відкрили 1999 року. За перший рік роботи видобули тільки 12 кг золота (2000 р. 136 кг, 2001 р. 76 кг, 2002 р. 16 кг, 2003 р. 61 кг, 2004 р. 161 кг, 2005 р. 182 кг). Усього видобуто 646,4 кг і перероблено 292, 711 тонни руди. Власне, можна розглядати Мужіївську фабрику як один з полігонів для дослідження золотовидобувних технологій та підготовки кадрів для золотовидобувної галузі країни, яка ще тільки зароджується.
 
Мужіївську фабрику можна розглядати як один з полігонів для дослідження золотовидобувних технологій та підготовки кадрів для золотовидобувної галузі країни, яка ще тільки зароджується.
==Див.також==
 
==Див. також==
* [[Золотодобувна підгалузь України]]
* [[Мужіївська золотовидобувна фабрика]]
* [[Золотодобувна підгалузь України]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів України]]
 
Рядок 34 ⟶ 35:
* {{ГЕС3}}
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г. ]], [[Білецький Володимир|Білецький В. ]], [[Мікось Тадеуш| Мікось Т.]], [[Хмура Януш|Хмура Я.]] Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с.
 
[[Категорія:Золоторудні родовища України]]
[[Категорія:Стародавні копальні]]
[[Категорія:Мужієво]]
[[Категорія:Берегівський район]]