Андрій Вишневецький: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 33:
Походив з князівського та магнатського роду [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Син [[Вишневецький Іван Михайлович|Івана Вишневецького]] та Анастасії Олізарович. Про молоді роки мало відомостей. Уперше князь Андрій згадується у документі, датованому 1554 роком, коли спільно з молодшим братом Костянтином зобов’язався дати панові Ходкевичу на викуп з татарського полону своєї тітки княгині Марини 600 кіп грошей, на ту суму уступає йому маєток Сейни<ref>Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konca czternastego wieku. - Warszawa, 1895. - s.567</ref>.
У 1564 році успадкував родинні землі після смерті брата [[Дмитро Вишневецький|Дмитра]]. Того ж року був серед магнатів Великого князівства Литовського, хто відмовився від своїх виняткових привілеїв у судовій сфері. Будучи власником значних маєтностей, згідно з описом війська литовського за 1564 рік, князь Андрій Вишневецький зі своїх волинських і литовських маєтків зобов’язувався виставляти до армії власним коштом 71 кіннотника, з них 57 важкоозброєних (гусарів) і 14 легкоозброєних (козаків).
У 1568 році стає каштеляном Володимирським. У 1569 році обирається розом з [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Острозьким]], [[Санґушко Роман|Романом Санґушком]], Олександром Чорторийським, [[Вишневецький Костянтин Іванович|Костянтином Вишневецьким]], Андрієм Капустою послом від магнатів та шляхти українських земель на з'їзді у Любліні. Зрештою Вишневецький разом з іншими зміг домогтися рівності прав української шляхти, вільного віросповідання, збереження дії Другого Литовського Статута на українських землях, гарантії цілісності воєводств, непорушності місцевих традицій та вживання у діловодстві та публічному спілкуванні староукраїнської мови. Після цього підписав разом з іншими згоду на унію та утворення Речі Посполитої. У 1570 році починається конфлікт за землі з [[Курбський Андрій Михайлович|Андрієм Курбським]]. Конфлікт триває з перемінним успіхом. Відбуваються як збройні сутички, так й судові засідання. У 1572 році Андрій Вишневецький стає воєводою Брацлавським. З цього моменту ще однією турботою стає захист українських земель від татар.
| |||