Відмінності між версіями «Геркулесові стовпи»

нема опису редагування
м (r2.7.1) (робот додав: ru, змінив: be, bg, ja, ko, zh)
[[Файл:PillarsHerculesPeutingeriana.jpg|thumb|180px|Імовірний вид втраченої західної частини [[Пейтінгерова таблиця|Пейтінгеровой таблиці]], на якій показані Геркулесові стовпи (''Columne Ercole'').]]
[[Файл:De Zuilen van Hercules Gibraltar en Ceuta.jpg|thumb|250px|Геркулесові стовпи — Гібралтарська скеля (на передньому плані) і гори Північної Африки (на задньому)]]
'''Геркулесові стовпи''' ({{lang-la|Columnae Herculis}}) — назва, що використовувалася в [[Античність|Античності]] для позначення висот, що обрамляють вхід до [[Гібралтарська протока|Гібралтарської протоки]]. Північна скеля (з боку [[Європа|Європи]]) — це [[Гібралтарська скеля]] (перебуває у володінні [[Велика Британія|Великої Британії]] [[Гібралтар]]), а південим стовпом (з боку [[Північна Африка|Північної Африки]]) виступає або гора [[Джебель-Муса (Марокко)|Джебель-Муса]] в [[Марокко]], або гора [[Абіла]], що розташована поруч з [[Сеута|Сеутою]].
 
'''Геркулесові стовпи''' ({{lang-la|Columnae Herculis}}) — назва, що використовувалася в [[Античність|Античності]] для позначення морського проходу між Африкою та Іспанією, а також загалом - західного краю дослідженого світу.
== Назва ==
[[Файл:PillarsHerculesPeutingeriana.jpg|thumb|180px|Імовірний вид втраченої західної частини [[Пейтінгерова таблиця|Пейтінгеровой таблиці]], на якій показані Геркулесові стовпи (''Columne Ercole'').]]
 
Першими з великих мореплавців давнини цим проходом скористалися [[Фінікія|фінікійці]]. У 80-і роки XII ст. до н. е. на південному узбережжі острова [[Котінуса]] вони збудували храм [[Мелькарт]]а. За близькосхідною традицією вхід до святилища прикрашали дві величні колонни. Виготовлені з бронзи, вони справляли неабияке враження на сучасників. Сами фінікійці звикли позначати найзахідніші свої мандрівки, як подорожі до "стовпів Мелькарта" і далі.
[[Давньогрецька міфологія|Грецькі міфи]], пізніше запозичені [[Стародавній Рим|римлянами]], оповідають про [[Геракл#12 подвигів Геракла|12 подвигів Геракла]], одним з яких було викрадення корів велетня Геріона. Зі слів [[Страбон]]а, який цитував [[Піндар]]а, випливає, що під час своєї подорожі на захід Геракл зазначив найдальшу точку свого маршруту. Ця точка для мореплавців в античну епоху служила за своєрідний кордон, тому в переносному сенсі «Геркулесові стовпи» — це край світу, межа світу, а вираз «дійти до геркулесових стовпів» означає «дійти до межі».<ref>[http://svitslova.com/idioms-dictionary/2334-gerkulesovi.html Геркулесові стовпи на сайті Світ слова]</ref>
 
[[ДавньогрецькаДавні міфологія|Грецькігреки міфиототожнювали Мелькарта з [[Геракл]]ом. Але їхні уявлення про географію Західного Середземномор'я не відзначалися точністю, пізнішеі запозиченіназву "стовпів Геракла" вони перенесли на [[СтародавнійГібралтарська Римпротока|римлянамиГібралтарську протоку]], оповідаютьміж проІспанією [[Геракл#12і подвигівАфрикою. Геракла|12Згодом подвигіввиник Геракла]],цикл однимміфів зпро якихзахідні буломандри Геракла, зокрема про викрадення героєм корів велетня Геріона. Зі слів [[Страбон]]а, який цитував [[Піндар]]а, випливає, що під час своєї подорожі на захід Геракл зазначив найдальшу точку свого маршруту. Ця точка для мореплавців в античну епоху служила за своєрідний кордон, тому в переносному сенсі «ГеркулесовіГераклові стовпи» (у римському варіанті - "Геркулесові стовпи") — це край світу, межа світу, а вираз «дійти до геркулесових стовпів» означає «дійти до межі».<ref>[http://svitslova.com/idioms-dictionary/2334-gerkulesovi.html Геркулесові стовпи на сайті Світ слова]</ref>
Деякі римські джерела<ref>Seneca, ''Hercules Furens'' 235ff.; Seneca, ''Hercules Oetaeus'' 1240; Pliny, ''Nat. Hist''. iii.4.</ref> стверджують, що коли на шляху в Геракла постали [[Атлаські гори]], він не став підійматися на них, а пробив собі шлях наскрізь і таким чином проклав Гібралтарську протоку та з'єднав [[Середземне море]] з [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]]. Дві гори, що утворилися на берегах протоки, стали іменуватися ім'ям героя. Натомість [[Діодор Сицилійський]] стверджував<ref>Diodorus 4.18.5.</ref>, що Геракл не пробив перешийок, а навпаки, звузив вже існуючий канал, щоб чудовиська з океану не могли потрапити до Середземного моря.
 
Деякі римські джерела<ref>Seneca, ''Hercules Furens'' 235ff.; Seneca, ''Hercules Oetaeus'' 1240; Pliny, ''Nat. Hist''. iii.4.</ref> стверджуютьстверджували, що коли на шляху в Геракла постали [[Атлаські гори]], він не став підійматися на них, а пробив собі шлях наскрізь і таким чином проклав Гібралтарську протоку та з'єднав [[Середземне море]] з [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]]. Дві гори, що утворилися на берегах протоки, стали іменуватися ім'ям героя. Натомість [[Діодор Сицилійський]] стверджував<ref>Diodorus 4.18.5.</ref>, що Геракл не пробив перешийок, а навпаки, звузив вже існуючий канал, щоб чудовиська з океану не могли потрапити до Середземного моря.
За свідченням [[Платон]]а, міфічна [[Атлантида]] розташовувалася за Геркулесовими стовпами.
 
[[Файл:De Zuilen van Hercules Gibraltar en Ceuta.jpg|thumb|250px|Геркулесові стовпи — Гібралтарська скеля (на передньому плані) і гори Північної Африки (на задньому)]]
== Стовпи як колони ==
'''ГеркулесовіКоли стовпи'''греки ({{lang-la|Columnaeтаки Herculis}}) —дісталися назваГібралтарської протоки і не знайшли жодних знаків, щовстановлених використовуваласяГераклом, впід [[Античність|Античності]]"стовпами" дляпочали позначеннярозуміти висотвисоти, щоякі обрамляють вхід до [[Гібралтарська протока|Гібралтарської протоки]]. Північна скеля (з боку [[Європа|Європи]]) — це [[Гібралтарська скеля]] (перебуває у володінні [[Велика Британія|Великої Британії]] [[Гібралтар]]), а південим стовпом (з боку [[Північна Африка|Північної Африки]]) виступає або гора [[Джебель-Муса (Марокко)|Джебель-Муса]] в [[Марокко]], або гора [[Абіла]], що розташована поруч з [[Сеута|Сеутою]].
 
За словами [[Платон]]а, на Гібралтарській скелі та скелі Абіла, було встановлено дві статуї на високих колонах, що утворювали своєрідну браму з Середземного моря в Атлантику. 711 року арабський полководець [[Тарік ібн Зіяд]], який на чолі великої армії переплив Гібралтарську протоку, велів «на славу Аллаха» зруйнувати статуї разом з колонами. За однією з версій<ref>[http://www.dengi-info.com/archive/article.php?aid=352 «Геркулесові стовпи» — остання колонія в Європі]</ref>, [[Символ долара]] ($) є стилізованим зображенням Геркулесових стовпів, оповитих міфічним змієм [[Піфон]]ом.
 
Дві колони Геркулесових стовпів є на [[Герб Іспанії|гербі Іспанії]], куди вони перейшли з емблеми імператора [[Карл V Габсбург|Карла V]].
 
За словами [[Платон]]а,Згодом на Гібралтарській скелі та скелі Абіла, булобули встановленонавіь встановлені дві статуї на високих колонахколоннах, що утворювали своєрідну браму з Середземного моря в Атлантику. Але 711 року арабський полководець [[Тарік ібн Зіяд]], який на чолі великої армії переплив Гібралтарську протоку, велів «на славу Аллаха» зруйнувати статуї разом з колонами. За однією з версій<ref>[http://www.dengi-info.com/archive/article.php?aid=352 «Геркулесові стовпи» — остання колонія в Європі]</ref>, [[Символ долара]] ($) є стилізованим зображенням Геркулесових стовпів, оповитих міфічним змієм [[Піфон]]ом.
== Згадка у фінікійців ==
 
Після Реконкісти дві колонни - як символ Геркулесових стовпів - прикрасили [[Герб Іспанії|гербі Іспанії]].
За Гібралтарською протокою на території сучасного [[Марокко]] [[фінікійці]] заснували декілька великих колоній. Так виникли торгові міста [[Ліксус]], [[Шелла]] та [[Ес-Сувейра]]<ref>[http://www.megalithic.co.uk/article.php?sid=17926 C. Michael Hogan, ''Mogador, Megalithic Portal'', ed. Andy Burnham, 2007]</ref>.
 
Зображення герба містилося на іспанських монетах, зокрема й доларах (так у колоніальній Америці називали срібну монету у 8 [[реал]]ів). Коли уряд [[США]] запровадив власну валюту у [[1785]]&nbsp;р., то основою став саме долар. А схематичне зображення Геркулесових стовпів, оповитих лентою згодом трансформувалося у [[символ долара]] ($)<ref>[http://www.dengi-info.com/archive/article.php?aid=352 «Геркулесові стовпи» — остання колонія в Європі]</ref>.
Давній історик [[Страбон]] описує найзахідніший [[Тір|тірський]] храм [[Мелькарт]]а, що був розташований неподалік від сучасного [[Кадіс]]а, називаючи його храмом Геракла Тірського. [[Фінікійці]] називали [[Гібралтар]] колонами Мелькарта, звідки, ймовірно, і відбулося його грецьке назву. Страбон відзначає, що люди, які відвідували цей храм стверджували, що дві бронзові колони в храмі є справжніми колонами Геркулеса. Проте, на думку історика, це було обманом.
 
== Згадки в творах культури ==
3081

редагування