Кремній: відмінності між версіями

За поширеністю на Землі Силіцій займає друге місце серед хімічних елементів (27,6% маси земної кори)<ref>{{РП}}</ref>. У вільному стані в природі проста речовина Силіцію, кремній, не зустрічається, проте його в значних кількостях отримують штучно для потреб промисловості. Найпоширенішими сполуками силіцію є [[діоксид силіцію]] SiO₂ (силікатний ангідрид або кремнезем) і солі силікатної кислоти — [[силікати]], що є основою всіх гірських порід. У невеликих кількостях сполуки силіцію входять також до складу організмів рослин.

 

 

Середній вміст кремнію (в масових %): в кам'яних метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних гірських породах 2,4; у воді океанів 3·10^-4&nbsp;%.

 

Природній Силіцій складається з трьох стабільних ізотопів: ²⁸Si, ²⁹Si та ³⁰Si,

{{cite web

|url = http://www.nndc.bnl.gov/chart/

 

Кремній є непрямозонним [[напівпровідник]]ом з [[ширина забороненої зони|шириною забороненої зони]] 1,12 [[еВ]].

 

Кремній дуже зручний з огляду на технологію виготовлення напівпровідникових пристроїв [[електроніка|електроніки]], а тому є основним її елементом. Власний, очищений від домішок, кремній використовується як підкладка, області провідності різних типів порівняно легко можна утворити вибірковим легуванням, тоді як шари [[діоксид силіцію|діоксиду силіцію]], утворені при вибірковому окисленні, відіграють роль ізоляторів між провідними областями.

 

== Застосування ==

Кремній широко застосовують як напівпровідниковий матеріал в електронній та радіотехнічній промисловості. Але для цього він повинен бути найвищої чистоти.

 

[[xal:Цәкүр]]

[[yi:סיליציום]]

[[zh:硅]]

[[zh-classical:硅]]