Олицька ратуша: відмінності між версіями

'''Олицька ратуша'''  — адміністративна споруда [[магістрат]]у, яка існувала в містечку Олика (нині смт [[Олика]] [[Ківерцівський район|Ківерцівського району]] [[Волинська область|Волинської області]] [[Україна|України]]) у [[17 століття|17]]—[[19 століття]]х.

Вперше Олицька ратуша згадується у [[1610]] році, а вже у [[1647]] році зведено нову будівлю, яка стала справжнім символом міського самоврядування<ref name="Карліна">Оксана Карліна. «Міське управління Олики в першій половині XIX століття» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: &nbsp;— Луцьк, 2006.</ref>. Репрезентативна споруда міської [[ратуша|ратуші]] і [[магістрат]]у разом з комплексом [[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|колегіати Святої Трійці]] складали єдиний [[ансамбль]], навколо якого в той час активно формувалося міське середовище.

У результаті повоєнних геополітичних змін, пов'язаних з наслідками [[північна війна|Північної війни]], [[Олика]] практично втратила своє вигідне стратегічне положення і поступово перетворилася на провінційне містечко. Ще деякий час тут продовжував існувати [[магістрат]], але наприкінці [[18 століття]] у зв’язкузв'язку з новим державним та адміністративним устроєм його було скасовано. Архітектурний комплекс [[ратуша|ратуші]] сильно постраждав від таких змін. Позбавлена свого прямого призначення споруда поступово руйнувалася<ref name="Осадчий">Євген Осадчий. "Олика -&nbsp;— крізь століття" // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: &nbsp;— Луцьк, 2006.</ref>. У [[1810]] році будинок ратуші після [[пожежа|пожежі]] був майже повністю зруйнований, пізніше його частково ремонтували<ref name="Карліна"/>. Після пожежі [[1870]] року напівзруйновані залишки споруди наприкінці [[19 століття|19]] чи на початку [[20 століття]] були знесені.

У [[1564]] році за порозуміння з великим князем [[Радзивілл Миколай Кшиштоф (Чорний)|Миколай Радзивілл]] надав [[Олика|Олиці]] [[магдебурзьке право]]. Щороку на день [[святий Петро|святого Петра]] (варіант &nbsp;— [[святий Миколай|святого Миколая]]) громада мала право обирати [[райці]]в та [[лавники|лавників]], а [[війт]]а настановляв сам князь, давши йому досить широкі судові повноваження. Цікаво, що війт Олехно Петрович згадується ще в [[1562]] році. Невдовзі в місті було збудовано [[ратуша|ратушу]] (згадується в [[1610]] році), а в [[1647]] році зведено нову.

Втручалися [[Радзивілли]] і до управління містом, насамперед через призначуваного ними війта та через верховне судочинство, бо [[апеляція|апеляції]] від міщан йшли до них. Окрім вже згаданого Олехна Петровича Скуйбіди, який був війтом щонайменше до [[1568]] року, маємо відомості про Венслава Слончевського ([[1600]] рік). Від [[1570]] до [[1580]] року у джерелах як олицький [[староста]] ([[намісник]]) фігурує Гектор Кавачинський. У той же час [[Радзивілл Альбрехт Станіслав|А.Радзивілл]] у [[1642]] році фактично ліквідував міські юридики, зобов’язавшизобов'язавши [[шляхта|шляхту]] і [[духовенство]] платити [[податки]] нарівні з [[міщани|міщанами]]<ref>Андій Заяць. «Соціально-економічне становище Олики у XVI –&nbsp;— першій половині XVIІ століть» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: &nbsp;— Луцьк, 2006.</ref>.

У результаті пов’язанихпов'язаних з наслідками [[північна війна|Північної війни 1702-1721 1702–1721&nbsp;рр.]] повоєнних геополітичних змін, [[Олика]], як і більшість волинських міст, практично втратила своє вигідне стратегічне положення і поступово перетворилася на провінційне містечко. Ще деякий час тут продовжував існувати [[магістрат]], але наприкінці [[18 століття]] у зв’язкузв'язку з новим державним та адміністративним устроєм його було скасовано. Першою від таких змін постраждав архітектурний комплекс [[ратуша|ратуші]]. Позбавлена свого прямого призначення споруда поступово руйнувалася<ref name="Осадчий"/>.

[[Файл:Widok miasta Ołyki.jpg|міні|ліворуч|300 пкс|[[Ксилографія]] [[19 століття]], невідомий автор, «[[Tygodnik Ilustrowany]]». Вигляд Олики. Ліворуч від [[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|колегіати]] &nbsp;— будівля ратуші]]

[[Файл:Kraszewski Jozef Ignacy.jpg|міні|праворуч|180 пкс|[[Юзеф Ігнацій Крашевський|Ю.&nbsp;І.&nbsp;Крашевський]], описувач і автор 2 малюнків ратуші]]

Очевидно, будинок ратуші був частково відремонтований, бо в [[1827]] році магістрат прийняв рішення про необхідність відремонтувати «в двох флігелях мурованого ратушного будинку ґонтовий дах, зруйнований бурею у березні». Для цього треба було скласти кошторис і передати його на затвердження [[губернатор]]ові, а кошти передбачити з «оброчних ратушних статей». Жахливий стан будинку ратуші зафіксований у [[протоколПротокол (документи)|протоколах]]ах за [[1829]] рік: «Мурована будівля ратуші з високою вежею на три поверхи, з 32 підвалами, вже більше 18 років без даху, дуже зруйнувалася, і хоча завдяки старанню магістрату 4 роки тому вона покрита ґонтовим дахом, але лівий корпус тієї будівлі так зруйнований, що може завалитися». Чергового удару по будівлі ратуші завдала [[пожежа]], яка сталася [[24 квітня]] [[1833]] року, коли знову згорів [[дах]], але документацію вдалося врятувати завдяки старанням [[секретар]]я та урядників магістрату. Для засідань магістрату знову почали орендувати будинок за 10 рублів [[асигнації|асигнаціяасигнаціями]]ми з міських доходів, але досить швидко повернулися до напівзруйнованого будинку. У [[1838]] році губернатор Маслов дозволив провести ремонт двох кімнат, які займав магістрат в цій будівлі. [[Майстер]] зробив новий вхід у будинок з боку [[передмістя]] Завороття у вигляді [[ґанок|ґанку]]. Однак будинок надалі не мав [[ґонт]]ового даху, а лише був покритий [[солома|соломою]]. Тоді ж магістрат хотів продати [[годинник]] (точніше залізні деталі, які «залишилися після падіння верхнього поверху ратушної будівлі»). Губернатор не дозволив цього зробити, вважаючи, що його можна буде встановити на відремонтованій будівлі<ref name="Карліна"/>.

Близько [[1839]] року відомий польський письменник [[Юзеф Ігнацій Крашевський|Юзеф Крашевський]], відвідавши [[Олика|Олику]], відмічає стан ратуші з вежею як руїни. Він залишив опис Олики в своїх «Спогадах з Волині, Полісся і Литви» (видані [[польська мова|польською мовою]] в [[1840]] &nbsp;р.), характеризуючи її в цілому як «руїну Волині»<ref name="Гура">Анатолій Гура. «Сторінки історії Олики» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: &nbsp;— Луцьк, 2006.</ref>.

У польському тижневику «[[Tygodnik Ilustrowany]]» за [[19 листопада]] &nbsp;— [[1 грудня]] [[1860]] року відмічалось, що сесійна зала на верхньому поверсі ратуші без даху, а залишки напівзруйнованого перекриття загрожують небезпекою надто цікавому гостю; одна частина його в руїнах, а за кілька років зруйнується і вся будівля <ref>[http://www.bilp.uw.edu.pl/ti/1859/foto/n585.htm Ołyka // Tygodnik Ilustrowany.—1860.—№62—№&nbsp;62.—S.586] <small>([[польська мова|пол.]])</small></ref>.

У [[протокол]]ахпротоколах магістрату за [[1840]] рік міститься опис ратуші: мурована триповерхова будівля з п’ятиповерховоюп'ятиповерховою [[вежа|вежею]] мала 6 кімнат, одну велику залу, призначену для проведення виборів, 32 [[крамниця|крамнички]], [[підвал]]и; знаходилася в центрі Ринку, була оточена будинками, які фронтом виходили на Ринковий майдан, [[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|костелом і дзвіницею]]. У наступні роки будівля ратуші майже повністю зруйнувалася, а засідання магістраут проходили в орендованих приміщеннях<ref name="Карліна"/>.

Зображена на малюнках [[Юзеф Ігнацій Крашевський|І. &nbsp;Крашевського]] ратуша почала зводитись на місці старої не пізніше [[1647]] року коштом князя [[Радзивілл Альбрехт Станіслав|Станіслава Альбрехта Радзивілла]]. Як видно з ілюстрацій, вона являла собою прямокутну в плані багатоярусну будівлю, витягнуту по [[вісь|осі]] з [[північ|півночі]] на [[південь]]. Два верхні яруси [[вежа|вежі]] були розчленовані [[арка|арочними]] декоративними [[ніша]]ми, що надавало монументальній споруді певної «легкості». Зазвичай такі вежі завершувалися високим бароковим [[шатро]]м із [[шпиль|шпилем]] з [[герб]]ом міста. [[Бароко]]вими виглядають також [[фронтон]] та інші форми споруди. Порівнюючи цю ратушу з численними [[аналог]]ами, можна здогадуватися про її внутрішнє [[планування]]. [[Підвал]]ьний ярус, як правило, мав коридорне планування і використовувався як [[в'язниця]] та [[складСклад (будівля)|склади]]и. Перший &nbsp;— складався з адміністративних та службових приміщень, другий ярус суцільно займала велика сесійна зала, де проходили місцеві зібрання та інші суспільні заходи. Добре проглядаються на зображеннях також елементи оборони у вигляді [[ряд]]ів ключеподібних [[бійниця|бійниць]]. Репрезентативна споруда міського [[магістрат]]у разом з комплексом [[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|колегіати Святої Трійці]] складали єдиний [[ансамбль]], навколо якого в той час активно формувалося міське середовище. Ще й сьогодні в центрі [[Олика|Олики]] можна побачити залишки тогочасної забудови навколо Ринкової площі<ref name="Осадчий"/>.

Будівля ратуші, побудована в першій половині [[17 століття]], а точніше в [[1647]] році, була справжнім символом міського самоврядування<ref name="Карліна"/>. Уявлення про локалізацію ратуші та її зовнішній вигляд дають [[іконографія|іконографічні]] матеріали. Це «План містечка Олики» кінця [[18 століття]], два малюнки [[Юзеф Ігнацій Крашевський|І.&nbsp;Крашевського]] початку [[19 століття]] та [[ксилографія]] другої половини [[19 століття]], опублікована у польському тижневику «[[Tygodnik Ilustrowany]]»^{[[:ru:Tygodnik Ilustrowany|рос]]}, яка була виконана з більш старішого оригіналу<ref name="Осадчий"/>.

* Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: &nbsp;— Луцьк, 2006.

* [http://www.bilp.uw.edu.pl/ti/1859/foto/n585.htm Ołyka // Tygodnik Ilustrowany.—1860.—№62—№&nbsp;62.—S.586] <small>([[польська мова|пол.]])</small>