Відмінності між версіями «Ківа Олег Пилипович»

нема опису редагування
| Звідки = [[Львів]]
| Смерть = {{ДС|26|12|2007}}
| Місце смерті =
| Роки =
| Країна = {{UKR}}
| Національність =
| Інструмент =
| Професія =
| Жанр =
| Псевдонім =
| Колектив =
| Співробітництво =
| Лейбл =
}}{{Othernames|Ківа}}
'''Ківа Олег Пилипович'''  ([[5 січня]] [[1947]], [[Львів]]  — [[26 грудня]] [[2007]])— український [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]] ([[1986]]). Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1979). Народний артист України (2001). Член Національної спілки композиторів України та її Правління. Заступник Голови Правління Київської міської організації НСКУ (Національна спілка кінематографістів України).
 
== Біографія ==
ОлегНародився Ківа[[5 навчавсясічня]] [[1947]] року у [[Львів|Львові]]. Навчався в музичній школі по класу [[фортепіано]]. В [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|Полтавському музичному училищі]] займався на теоретичному факультеті. На другому курсі училища (приблизно в шістнадцятирічному віці) почав писати невеликі п'єси для фортепіано та романси[[романс]]и. Перші опуси не збереглися. В [[Київська консерваторія|Київській державній консерваторії ім.імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського]] навчався по класу композиції професора Мирослава Скорика. «Олег Ківа був моїм першим учнем. Він як дуже талановита людина виявив свою індивідуальність з самого початку творчого шляху. Саме лірична нота завжди була притаманна його музиці. І цей ліризм проникає глибоко в душу людей, зачіпає їхні емоційні струни і не залишає їх байдужими.» (Мирослав Скорик). Закінчивши навчання у консерваторії (1971), за розподілом потрапив в Уманське музичне училище, де викладав теоретичні дисципліни (1971—19721971–1972), диригував місцевим симфонічним оркестром. Потім повернувся до Києва, вступив до Спілки композиторів України, де був редактором відділу пропаганди (1972—19741972–1974). Відслужив в армії. Після демобілізації викладав у ДМШ Києва (1974—19761974–1976), працював референтом Спілки композиторів України, а також у Музично-хоровому товаристві, був музичним редактором у видавництві «Музична Україна» (1977—19801977–1980). З 1980&nbsp;— на творчій роботі. Писав музику до фільмів. <br />
Народився 5 січня 1947 року у Львові.
[[Файл:Могила Олега Ківи.JPG|міні|200пкс|Могила Олега Ківи]]
Олег Ківа навчався в музичній школі по класу фортепіано. В Полтавському музичному училищі займався на теоретичному факультеті. На другому курсі училища (приблизно в шістнадцятирічному віці) почав писати невеликі п'єси для фортепіано та романси. Перші опуси не збереглися. В Київській державній консерваторії ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського навчався по класу композиції професора Мирослава Скорика. «Олег Ківа був моїм першим учнем. Він як дуже талановита людина виявив свою індивідуальність з самого початку творчого шляху. Саме лірична нота завжди була притаманна його музиці. І цей ліризм проникає глибоко в душу людей, зачіпає їхні емоційні струни і не залишає їх байдужими.» (Мирослав Скорик).Закінчивши навчання у консерваторії (1971), за розподілом потрапив в Уманське музичне училище, де викладав теоретичні дисципліни (1971—1972), диригував місцевим симфонічним оркестром. Потім повернувся до Києва, вступив до Спілки композиторів України, де був редактором відділу пропаганди (1972—1974). Відслужив в армії. Після демобілізації викладав у ДМШ Києва (1974—1976), працював референтом Спілки композиторів України, а також у Музично-хоровому товаристві, був музичним редактором у видавництві «Музична Україна» (1977—1980). З 1980&nbsp;— на творчій роботі. Писав музику до фільмів. <br />
Помер [[26 грудня]] [[2007]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 33).
2007 року помер.
 
== Творчість ==
'''«Український триптих»''' для фортепіано (1975)<br />
'''Соната''' для віолончелі та фортепіано (1975)<br />
'''«Музика для дітей»''' на вірші А.Новочадовської для голосу і фортепіано (1975—19761975–1976)<br />
'''Камерна кантата №&nbsp;1''' на вірші А.новочадовської для голосу та камерного оркестру (1977)<br />
'''Три балади''' на вірші А.Канакіса для голосу і фортепіано (1977)<br />
'''«Три поеми»''' на вірші П.Тичини (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1982)<br />
'''Камерна кантата №&nbsp;3''' на вірші П.Тичини (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1982)<br />
'''«Елегія»''' для фортепіано (1979—19821979–1982)<br />
'''«Дума про Полтаву»''' для голосу оркестром (1982)<br />
'''Увертюра''' для симфонічного оркестру (1982)<br />
'''«Ода землі»''' на вірші М.Рильського (українською мовою) для голосу з оркестром (1976—19831976–1983)<br />
'''Три хори''' на вірші О.Пушкіна (російською мовою) (1983)<br />
'''Два романси''' на вірші О.Мандельштама та Н.Заболоцького (російською мовою) для голосу та фортепіано (1983)<br />
* Союз композиторов Украиньї. К., 1984.&nbsp;— С.104—105;
* Митці України. К., 1992.&nbsp;— С.294;
* Хто є хто в Україні. К., 2000.&nbsp;— С. 160—198160–198.
* http://www.kievkamerata.org/star5/press-83.html &nbsp;
* http://kievkamerata.org/ukr/press-84 &nbsp;