Сільванський Микола Михайлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 25:
}}
 
'''Микола Михайлович Сільванський''' ([[9 березня]] [[1878]] - — †?) - — полковник Армії [[УНР]].
 
Народився у м. [[Куп'янськ]]. Станом на [[1 січня]] [[1910 ]] р.  — поручик 15-го піхотного Шліссельбурзького полку (Рєпнінський штаб, [[Польща]]), у складі якого брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. З 1917  р.  — полковник, командир 14-го піхотного Олонецького полку.
 
З 2 червня 1918  р. командир 3-го Гайдамацького полку Окремої Запорізької дивізії Армії [[Українська Держава|Української Держави]]. З 17 листопада 1918  р.  — начальник Республіканської дивізії військ [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]].
 
У ніч з 21 на 22 січня 1919  р. був заарештований разом з [[Болбочан Петро Федорович|П. Болбочаном]], командувачем Лівобережного фронту Дієвої армії [[УНР]]. Невдовзі був звільнений та виїхав на [[Дон]]. У 1919  р. служив у [[Збройні Сили Півдня Росії|Збройних Силах Півдня Росії]], з рештками яких на початку 1920  р. відступив з району [[Одеса|Одеси]] до [[Польща|Польщі]]. У червні 1920  р. перейшов до складу Армії [[УНР]]. У 1921  р.  — в. о. командира 3-го збірного куреня [[2-а Волинська стрілецька дивізія Армії УНР|2-ї Волинської стрілецької дивізії Армії УНР]].
 
Подальша доля невідома.
 
 
== Література ==
* Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921) . — К.: Темпора, 2007. ISBN 966-8201-26-4.
* Шемет С. Полковник Петро Болбочан//Хліборобська Україна  — Відень.  — 1922–1923.  — Кн. 4.  — С 200–236;
* ЦДАВОУ.  — Ф. 1078.  — Оп. 2.  — Спр. 219.  — С. 98; Ф. 3172.  — Оп. 1.  — Спр. 73.  — С 15.
 
[[Категорія:Українські військовики]]