Вікіпедія

Морська вода: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м →‎Загальна характеристика: replaced: більш солоного → солонішого
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Wiki plot 03.png|thumb|right|300px|Середньорічна температура моря для [[Світовий океан|Світового океану]]. Дані зі [http://www.nodc.noaa.gov/OC5/WOA01/ Світового океанічного атласа, 2001].]]
'''Морська вода''' ({{lang-ru|морская вода, вода океана}}; {{lang-en|sea water, ocean water}}; {{lang-de|Meerwasser n, Seewasser n}}) - вода [[море|морів]] і [[океан]]ів. ▼
 
▲'''Морська вода''' ({{lang-ru|морская вода, вода океана}}; {{lang-en|sea water, ocean water}}; {{lang-de|Meerwasser n, Seewasser n}}) -  — вода [[море|морів]] і [[океан]]ів. Переважна кількість морської води знаходиться в Світовому океані (1,37 млрд км³).
== Загальна характеристика ==
 
== Фізичні характеристики ==
[[Густина]] морської води коливається в межах від 1020 до 1030 кг·м<sup>-3</sup>. Показник кислотності [[pH]] варіюється в межах від 7,5 до 8,4. [[Швидкість звуку]] - близько 1500 м/с.▼
 
▲[[Густина]] морської води коливається в межах від 1020 до 1030 кг·м<sup>-3−3</sup>. Показник кислотності [[pH]] варіюється в межах від 7,5 до 8,4. [[Швидкість звуку]] -в морській воді&nbsp;— близько 1500 м/с.
Переважаюча кількість М.в. знаходиться в Світовому океані (1,37 млрд км<sup>3</sup>).
 
Її середня солоність - 35 г/л. Це 0,6 [[моль|молей]]·[[літр]]<sup>-1</sup> (у припущенні, що вся сіль являє собою [[NaCl]], що насправді не так). Хоча солоність води в океанах майже повсюдно близька до 3,5 %, однак вода в морях має нерівномірно розподілену солоність. Найменш солоною є вода [[Фінська затока|Фінскої затоки]] і північної частини [[Ботнічна залив|Ботнічної затоки]], що входять в акваторію [[Балтійське море|балтійского моря]]. Найсолонішою є вода [[Червоне море|червоного моря]]. Солоні озера, такі як [[Мертве море]], можуть мати значно більший рівень вмісту солей.▼
 
Середній сумарний солевміст М.в. бл. 35‰, т-ра замерзання 1,91 °С, густина 1020 кг/м<sup>3</sup>. Склад М.в. постійний – 99,99% за масою сольового складу припадає на Cl<sup>—</sup>, SO<sub>4</sub><sup>2—</sup>, HCO<sub>3</sub><sup>—</sup>, CO<sub>3</sub><sup>2—</sup>, Br<sup>—</sup>, F<sup>—</sup>, Na<sup>+</sup>, K<sup>+</sup>, Mg<sup>2+</sup>, Ca<sup>2+</sup>, Sr<sup>2+</sup>. При цьому 85% солей у М.в. складає NaCl, у значних кількостях присутні: MgCl<sub>2</sub>, MgSO<sub>4</sub>, CaSO<sub>4</sub>, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини (1-5 мг/л). ▼
 
М.в. характеризується постійністю сольового складу, під якою розуміють стабільність співвідношення між концентраціями головних йонів, що витримується поза залежністю від їх абсолютних концентрацій у воді відкритих частин океану (моря). Для океану вміст солей (солоність) в середньому становить 35‰, а в морях, в залежності від ступеня їх ізольованості від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод суші, кліматичних умов, солоність води коливається в значних межах. Відмічається трохи менший солевміст у полярних акваторіях і підвищений до 39-42‰ в південних. Розподіл солей за глибиною в осн. постійний, в ниж. горизонтах зростає вміст розчиненої вуглекислоти, внаслідок чого в глибинних ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна складу води за глибиною спостерігається в Чорному м. за рахунок двох потоків через Босфор (верхнього, більш прісного, з Чорного м. і нижнього, солонішого, в Чорне м.) і дії сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичення сірководню (до 14 мг/л).
 
=== Морська вода нормальна ===▼
 
МОРСЬКА ВОДА НОРМАЛЬНА, ({{lang-ru|морская вода нормальная}}; {{lang-en|normal sea water}}, {{lang-de|normales Meerwasser n, normales Seewasser n}}) – морська вода з солоністю 34-35‰ (г/дм<sup>3</sup>). Лабораторним шляхом для досліджень готують морську воду штучну, що містить солі NaCl, MgCl<sub>2</sub>, Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>, CaCl<sub>2</sub>, KCl, NaHCO<sub>3</sub>, KBr, H<sub>3</sub>BO<sub>4</sub>, SCl<sub>2</sub>, NaF, які взято у певній пропорції. Необхідно вводити поправку на вміст кристалізаційної води в застосовуваних реактивах, якщо вона в них є.▼
 
== Йонний склад Світового океану ==
 
Йонний склад Світового океану характеризується такими даними: Na<sup>+</sup> – 10,7‰, K<sup>+</sup> – 0,39‰, Ca<sup>2+</sup> – 0,42‰, Mg<sup>2+</sup> – 1,30‰, SO<sub>4</sub><sup>2−</sup> – 2,70‰, Cl<sup>−</sup> – 19,35‰, Br<sup>−</sup> – 0,06‰, CO<sub>3</sub><sup>2−</sup> – 0,07‰. Внаслідок високої концентрації компонентів і величезного їх сумарного вмісту у водах Світового ок. (приблизно 1016 т) М.в. використовується для отримання багатьох хім. сполук. Напр., у країнах жаркого клімату ([[КНР]], [[Японія]], [[Індія]], [[Австралія]] і ін.) упарюванням за рахунок сонячного тепла отримують 30-40% світового видобутку солі. В перспективі, з появою нових технологій, з М.в. можливе вилучення ряду цінних корисних копалин. Морська вода містить в розчиненому вигляді практично всі елементи періодичної таблиці. ▼
 
== Геохімічне пояснення ==▼
 
[[Файл:Sea salt-e hg.png|thumb|left|Хімічний склад морської води]]▼
 
== Мінеральний склад ==
{| border=1 cellspacing=0 align=right cellpadding=2 width=300 valign=top style=margin-left:0.5em;
|----
!align="center"|<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="2" align="center">
Хімічні елементи (за масою)<hr />
<tr><th>Елемент <th>ПроцентВідсоток <th>Елемент<th>Процентний вмістВідсоток
<tr><td>[[Кисень]] <td>85,7 <td>[[Сірка]] <td>0,0885
<tr><td>[[Водень]] <td>10,8 <td>[[Кальцій]] <td>0,04
Рядок 39 ⟶ 21:
|}
 
▲[[Файл:Sea salt-e hg.png|thumbміні|leftправоруч|Хімічний200пкс|Мінеральний склад морської води]]
Наукове обґрунтування появі солоної води в морі було покладено роботами сера [[Хеллі Едмонд|Едмонда Хеллі]] в [[1715]] році. Він припустив, що сіль й інші мінерали вимивалися із ґрунту й доставлялися в море ріками. Досягши океану, солі залишалися й поступово концентрувалися. Хеллі помітив, що більшість озер, що не мають водного зв'язку з океанами, мають солону воду. ▼
 
Теорія Хеллі почасти вірна. Доповнюючи її, варто згадати, що [[натрій]] вимивався із дна океанів на ранніх етапах їхнього формування. Присутність іншого елемента солі - хлору, пояснюється його вивільненням (у вигляді [[соляна кислота|соляної кислоти]]) з надр Землі при виверженнях вулканів. Натрій і хлор поступово стали основного складового сольового складу морської води.
 
== Придатність для пиття ==▼
 
{| align=right border=0 style="text-align:center"
|+'''Загальний молярний склад морської води '''[http://cdiac.esd.ornl.gov/ftp/cdiac74/chapter5.pdf]
|-style="background:#ffdead;"
| ''' Компонент ''' || ''' Концентрація (моль/кг)'''
|- style="background:white"
| '''[[Вода|H<sub>2</sub>O]]''' || 53,6
|-
| '''[[Натрій|Na<sup>+<sup\>]]''' || 0,546
|-
| '''[[Хлорид|Cl<sup>-<sup\>]]''' || 0,469
|-
| '''[[Магній|Mg<sup>2+<sup\>]]''' || 0,0528
Рядок 76 ⟶ 54:
|}
 
▲Її середняСередня [[Солоність|солоність]] -морської води&nbsp;— 35 г/л. Це 0,6 [[моль|молей]]·[[літр]]<sup>-1−1</sup> (у припущенні, що вся сіль являє собою [[NaCl]], що насправді не так). Хоча солоність води в океанах майже повсюдно близька до 3,5 %35&nbsp;‰, однак вода в морях має нерівномірно розподілену солоність, в залежності від ступеня їх ізольованості від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод суші, кліматичних умов. Відмічається трохи менший солевміст у полярних акваторіях і підвищений до 39-42&nbsp;‰ в тропічних. Найменш солоною є вода [[Фінська затока|Фінскої затоки]] і північної частини [[Ботнічна залив|Ботнічної затоки]], що входять в акваторію [[Балтійське море|балтійскогоБалтійського моря]]. Найсолонішою є вода [[Червоне море|червоногоЧервоного моря]]. [[Солоні озера]], такі як [[Мертве море]], можуть мати значно більший рівень вмісту солей.
Морська вода непридатна для пиття через високий зміст мінералів, для виведення яких з організму потрібно води більше, ніж її випита кількість. Однак після [[Дистилляція|дистилляції]], що знижує солоність, таку воду можна пити.▼
 
▲Середній сумарний солевміст М.в.морської бл.води близько 35‰35&nbsp;‰, т-ратемпература замерзання 1,91 °С, густина 1020 кг/м<sup>3</sup>³. СкладМінеральний М.в.склад морської постійнийводи –постійний&nbsp;— 99,99&nbsp;% за масою сольового складу припадає на ClNa<sup>—+</sup>&nbsp;— 10,7&nbsp;‰, SOK<subsup>4+</subsup>&nbsp;— 0,39&nbsp;‰, Ca<sup>2—2+</sup>&nbsp;— 0,42&nbsp;‰, HCOMg<subsup>32+</sub><sup>&nbsp;—</sup> 1,30&nbsp;‰, COSO<sub>34</sub><sup>2—2−</sup>&nbsp;— 2,70&nbsp;‰, BrCl<sup>—−</sup>&nbsp;— 19,35&nbsp;‰, FBr<sup>—−</sup>,&nbsp;— Na<sup>+</sup>0,06&nbsp;‰, KCO<supsub>+3</supsub>, Mg<sup>2+2−</sup>,&nbsp;— Ca<sup>2+</sup>0, Sr<sup>2+</sup>07&nbsp;‰. При цьому 85&nbsp;% солей у М.в.морській воді складає [[NaCl]], у значних кількостях присутні: MgCl<sub>2</sub>, MgSO<sub>4</sub>, CaSO<sub>4</sub>, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини (1-5 мг/л).
 
▲Йонний склад Світового океану характеризується такими даними: Na<sup>+</sup> – 10,7‰, K<sup>+</sup> – 0,39‰, Ca<sup>2+</sup> – 0,42‰, Mg<sup>2+</sup> – 1,30‰, SO<sub>4</sub><sup>2−</sup> – 2,70‰, Cl<sup>−</sup> – 19,35‰, Br<sup>−</sup> – 0,06‰, CO<sub>3</sub><sup>2−</sup> – 0,07‰. Внаслідок високої концентрації компонентів і величезного їх сумарного вмісту у водах Світового ок.океану, (приблизноморська 1016 т) М.в.вода використовується для отримання багатьох хім.хімічних сполук. Напр.Наприклад, у країнах жаркого клімату ([[КНР]], [[Японія]], [[Індія]], [[Австралія]] і, ін.) упарюванням за рахунок сонячного тепла отримують 30-40&nbsp;% світового видобутку кухонної солі. В перспективі, з появою нових технологій, з М.в.морської води можливе вилучення ряду цінних корисних копалин. Морська вода містить в розчиненому вигляді практично всі елементи [[Періодична система елементів|періодичної таблиці. хімічних елементів]].
 
Розподіл солей за глибиною загалом постійний, в нижніх горизонтах зростає вміст розчиненої [[вуглекислота|вуглекислоти]], внаслідок чого в глибинних ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна складу води за глибиною спостерігається в [[Чорне море|Чорному морі]] за рахунок двох потоків через [[Босфорська протока|Босфор]] (верхнього, більш прісного, з Чорного моря і нижнього, солонішого, з [[Мармурове море|Мармурового]] в Чорне море) і дії сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичення [[Сірководень|сірководню]] (до 14 мг/л).
 
▲=== Геохімічне пояснення ===
 
▲Наукове обґрунтування появі солоної води в морі було покладено роботами сера [[Хеллі Едмонд|Едмонда Хеллі]] в [[1715]] році. Він припустив, що сіль й інші мінерали вимивалися із ґрунту[[ґрунт]]у й доставлялися в море ріками[[річка]]ми. Досягши океану, солі залишалися й поступово концентрувалися. Хеллі помітив, що більшість озер, що не мають водного зв'язку з океанами, мають солону воду. Теорія Хеллі почасти вірна. Доповнюючи її, варто згадати, що [[натрій]] вимивався із дна океанів на ранніх етапах їхнього формування. Присутність іншого елемента солі&nbsp;— хлору, пояснюється його вивільненням (у вигляді [[соляна кислота|соляної кислоти]]) з надр Землі при виверженнях вулканів. Натрій і хлор поступово стали основного складового сольового складу морської води.
 
▲=== Морська вода нормальна ===
 
▲МОРСЬКА'''Нормальна ВОДАморська НОРМАЛЬНА,вода''' ({{lang-ru|морская вода нормальная}}; {{lang-en|normal sea water}}, {{lang-de|normales Meerwasser n, normales Seewasser n}}) –&nbsp;— морська вода з солоністю 34-35‰35&nbsp;‰ (г/дм<sup>3</sup>³). Лабораторним шляхом для досліджень готують морську воду штучну, що містить солі NaCl, MgCl<sub>2</sub>, Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>, CaCl<sub>2</sub>, KCl, NaHCO<sub>3</sub>, KBr, H<sub>3</sub>BO<sub>4</sub>, SCl<sub>2</sub>, NaF, які взято у певній пропорції. Необхідно вводити поправку на вміст кристалізаційної води в застосовуваних реактивах, якщо вона в них є.
 
▲== Придатність для пиття ==
 
▲Морська вода непридатна для пиття через високий зміст мінералів, для виведення яких з організму потрібно води більше, ніж її випита кількість. Однак після [[Дистилляція|дистилляції]], що знижує солоність, такуморську воду можна пити.
 
== Курйози ==
ВУ [[Гонконг|Гонконзі]]у морська вода широко використаєтьсявикористовується в зливальних системах [[туалет]]ів. Більш ніж 90&nbsp;% з них використають для змивузмивання саме морську воду задля економії прісної води. Початок цій практиці було покладено в 1960-х й 1970-х роках, коли скорочення запасів прісної води стало проблемою для жителів цієї [[Великобританія|британської]] колонії.
 
== Див. також ==
Рядок 89 ⟶ 85:
 
== Джерела ==
* {{ref-en}} [http://web.mit.edu/seawater/ Tables and software for thermophysical properties of seawater.]
{{Англійська вікі}}
 
[[Категорія:Вода]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Морська_вода