Кавалерійський полк: відмінності між версіями

У [[російська імператорська армія|російській армії]] кінні полки як військові частини вперше з'явилися в 15 столітті в дворянській помісній [[кіннота|кінноті]]. Кожен [[полк]] формувався з так званих ''служивих людей'' однієї області. В організаційному відношенні полки складалися з [[Сотня|сотень]], півсотні і десятків [[вершник]]ів. У [[1630-ті|30-х рр.]] [[17 століття]] замість помісної кінноти почали формуватися [[Рейтари|рейтарські]] і [[драгун]]ські кавалерійські полки. Кожен з них складався з 10-12 рот і налічував від 1 до 2 тис. чол. [[1663]] в російській армії було 25 кавалерійських полків (29 тис. чол.). У 1-йій пол.половині 17 в.століття кавалерійські полки були створені також в [[Швеція|Швеції]], [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]] та інших західно-європейських країнах. Наприклад, в армії шведського короля [[Густав II Адольф Ваза|Густава II Адольфа]] кавалерійський полк складався з 4 [[ескадрон]]ів (по 125 вершників), в кожен з яких входило 4 корнета (взводу).

В 18-19 століттях організація та [[озброєння]] кавалерійського полку як у російській, так і в іноземних арміях неодноразово змінювалися. На початок [[Семирічна війна|Семирічної війни 1756–1763]] в російській армії драгунський полк складався з 12 рот (10 [[мушкетер]]ських і 2 [[гренадер]]ський) [[кірасир]]ський і [[Кінногренадери|кінногренадерский]] полки мали по 10 рот. Кожна [[Рота (армія)|рота]] утворювала півескадрону, 2 роти — [[ескадрон]]. До кін.кінця 18 в.століття в російській кавалерії були кірасирські, [[Карабінери|карабінерні]], [[Кінногренадери|кінногренадерські]], [[драгун]]ські, [[Єгер (військова справа)|кінноегерські]], [[Гусари (рід кавалерії)|гусарські]], [[Легка кіннота|легкокінні]] і козачі регулярні кавалерійські полки. Половину всіх кавалерійських полків становили [[Карабінери|карабінерні]] і [[Легка кіннота|легкокінні]]. Організаційно кавалерійські полки складалися з 6-10 лінійних і 1-3 запасних ескадронів. Чисельність особового складу полків від 1100 до 1838 чол.

Перед [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецькою війною 1877–1878]] регулярні кавалерійські полки мали в своєму складі по 4 [[ескадрон]]и, [[Козацьке військо|козачі]] — по 6 сотень, а терські козачі полки — по 4 сотні. Ескадрони і [[Сотня|сотні]] складалися з 4 взводів. На початку 1-ої світової війни кавалерійські полки в арміях обох воюючих коаліцій складалися з ескадронів 4-6 ескадронів. До поч.початку [[Друга світова війна|2-йої світової війни]] кавалерійські полки в незначній кількості зберігалися в складі кавалерійських дивізій лише в окремих країнах.

У Сов.Червоній Арміїармії в 1-йій пол.половині [[1918]] в ході розпочатого формування регулярної кавалерії кавалерійські полки зазвичай входили до складу [[стрілецька дивізія|стрілецьких дивізій]], з авг. 1918 вони почали зводитися в кавалерійської дивізії і бригади. Бойовий склад кавалерійських полків був різним. Напр, В стрілецької дивізії кавалерійський полк мав 4 ескадрону, а в 1-й зведеної кавалерійської дивізії — 5. Ескадронів. У міжвоєнний період і в ході Великої Батьківщин, війни організація К. п. продовжувала удосконалюватися. До кінця війни кавалерійський полк мав у своєму складі штаб, 4 ескадрону, 3 отд. батареї, підрозділи спеціальних військ, тилові установи і налічував бл. 900 чол. На озброєнні К. п. крім особистої зброї кавалеристів було чотири 76-мм гармати, 4 57-мм протитанкові гармати, 4 82-мм міномети, 16 станкових і ручних кулемети 32, 24 протитанкові рушниці. У наступальному бою кавалерійські полки застосовувався, як правило, проти ослабленого або не встиг організувати оборону противника, а також для переслідування його відходять військ. У наступі кавалерійський полк отримував смугу шириною до 1,5 км. Атака проводилася в кінному, пішому або комбінованому строю, самостійно або у взаємодії з танками і, як правило, підтримувалася вогнем арт-и. В оборонить, бою кавалерійський полк займав ділянку оборони: на головному напрямку — до 2,5 км по фронту і до 2 км в глибину, а при обороні на широкому фронті — до км по фронту 4-5. До сер. 50-х рр. у зв'язку зі скасуванням в Сов. Армії кавалерії як роду військ кавалерійські полки були розформовані.