Доменіко Гвіді: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kedr (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Kedr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 31:
Покинув рідну Каррару разом зі своїм дядьком, відомим скульптором [[Джуліано Фінеллі]], і поїхав з ним в [[Неаполь]].Коли в 1647 році в Неаполі спалахнуло повстання під керівництвом [[Мазаньелло]] змушений був тікати з нього, і працював потім у римській майстерні [[Алессандро Альгарді]] разом з іншим учнем останнього, [[Ерколе Феррата]], над різними проектами Альгарді (наприклад, над його «'' Баченням св. Миколи''», не закінченим за його життя і завершеним лише в 1665 році).
Після смерті Альгарді в 1654 році працював самостійно, відкрив власну скульптурну майстерню. Показав себе плідним майстром і неабияким підприємцем, одержуючи зі свого підприємства великі доходи. Він виконував замовлення, які надходили до нього з усієї Італії, а також з Франції, Німеччини та Мальти. Після смерті [[Джованні Лоренцо Берніні]], [[Ерколе Феррата]] та [[Антоніо Раджі]] став найвідомішим скульптором Риму свого часу. Завдяки співпраці з французьким майстром [[Шарль Лебрен|Шарлем Лебреном]] творчість Гвіді вплинуло також на розвиток скульптурної майстерності у Франції.
До кращих робіт Гвіді відносяться його пам'ятник Наталі Рондініні (1657) в римській церкві [[Санта
== Література ==
|