Відкрити головне меню

Зміни

2693 байти додано, 6 років тому
нема опису редагування
[[Файл:Earth-crust-cutaway-english uk.svg|thumb|right|200px|Перетин [[Земля|Землі]] від [[Земне ядро|ядра]] до [[Екзосфера|екзосфери]]]]
 
'''Літосфе́ра''' (від грец. {{lang-grc|Λίθος -}} — камінь і {{lang-grc|σφαίρα -}} — куля, сфера) — верхня тверда оболонка [[Земля|земної кулі]]. До її складу входять [[земна кора]] та [[субстрат]] (верхня частина [[мантія|мантії]] Землі).
 
Потужність літосфери під [[океан]]ами становить 5 — 100 [[км]] (мінімальна під [[серединно-океанічні хребти|серединно-океанічними хребтами]], максимальна на периферії океанів), під [[континент]]ами — 25 — 200  км і більше (мінімальна  — під молодими гірськими утвореннями, [[вулкан]]ічними дугами і континентальними [[рифтова зона|рифтовими зонами]], максимальна — під [[Кристалічний щит|щитами]] древніх [[Геологічна платформа|платформ]]). Найбільша потужність літосфери спостерігається на найменш прогрітих, а найменша — на найбільш прогрітих ділянках. Найбільші структурні одиниці літосфери — [[літосферні плити]], розміри яких у поперечнику становлять 1 — 10 тис. км.
 
У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька дрібніших плит. Межі плит є зонами максимальної [[тектоніка|тектонічної]], [[сейсмічність|сейсмічної]] і [[Вулканізм|вулканічної]] активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються [[геодинаміка|геодинамікою]]. Під континентами і океанами літосфера переходить в [[астеносфера|астеносферу]], твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери.
 
Під континентами і океанами літосфера переходить в [[астеносфера|астеносферу]], твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери. Разом з [[астеносфера|астеносферою]] літосфера утворює [[тектоносфера|тектоносферу]] Землі, в якій відбуваються основні [[геологічні процеси]].
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери вживався нині застарілий термін '''Сіаль''', що походить від назви основних елементів гірських порід: Si (лат. Silicium - — [[силіцій]]) та Al (лат. Aluminium - — [[алюміній]]).
 
На Землі виділяють три сейсмічні пояси:
== Дивіться також ==
* [[Тихоокеанське вогняне кільце]] утворює майже замкнуте коло, що охоплює окраїни Тихого океану (370 діючих вулканів);
* Розгалужена система [[Серединно-океанічний хребет|серединно-океанічних хребтів]], що охоплює усі океани планети;
* [[Альпійсько-Гімалайський пояс]] охоплює [[Середземномор'я]], гори [[Південна Азія|Південної Азії]] та зливається з Вогняним кільцем у області Індонезійських морів та архіпелагів.
 
== Відповідність рельєфу ==
Літосфера утворює [[Географічний рельєф|рельєф]] [[Земна поверхня|земної поверхні]]. Найвища вершина — гора [[Джомолунгма]] у [[Гімалаї|Гімалаях]] (8850 м), найнижча відмітка дна океану — [[Маріанська западина]] у [[Тихий океан|Тихому океані]] (11 022 м). Середня висота материків 970 м, на них переважають [[рівнина|рівнини]] та [[низькогір'я]] з висотою до 1000 м. Платформенні рівнини займають 64 % площі материків. Середня глибина океанів складає 3 704 м, панують глибини від 3 000 до 6 000 м; на долю глибоководних западин та жолобів припадає лише близько 1,5 % площі океану.
 
Основи літосферних плит складають [[Платформа (геологія)|платформи]]. Їх кристалічний фундамент у деяких місцях виходить із-під осадового чохла на поверхню та утворює [[Кристалічний щит|щити]] або залягає поблизу неї у вигляді плити. У рельєфі щитам відповідають підвищення та [[плоскогір'я]], плитам — [[низовина|низовини]]. У областях складчастості розташовуються складчасті та складчасто-глибові гори.
 
== ДивітьсяДив. також ==
 
* [[Літосферні плити]]