Земна кора: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Загальна характеристика: replaced: складає від 25 → становить від 25
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Кора}}
[[Файл:Earth-crust-cutaway-english uk.pngsvg|right|thumb|Земна кора]]
[[Файл:Мінеральний склад земної кори (%).png|міні|праворуч|200пкс|[[Мінерал]]ьний склад земної кори у відсотках за Булахом А. Г., 1996<ref>{{ref-ru}} ''Булах А€. Гƒ.'' ŽОбщий минеральный состав земной коры // Записки Всероссийского минералогического общества. 1996. ‚выпуск 4. С. 23-28.</ref>]]
 
'''Земна́ кора́''' ({{lang-ru|земная кора}}, {{lang-en|earth crust, earth shell}}; {{lang-de|Erdkruste f}})&nbsp;— зовнішній шар [[Земля (планета)|земної кулі]], одна зі структурних оболонок [[планета|планети]], як [[ядро Землі|ядро]], [[мантія Землі|мантія]]. Земна кора є твердим утворенням товщиною 5&nbsp;— 40&nbsp;км, що становить 0,1 —0,5&nbsp;% радіуса Землі. Від [[мантія Землі|мантії Землі]] відокремлена [[поверхня Мохоровичича|поверхнею Мохоровичича]]. Фактично земна кора ніби плаває на поверхні [[Магма|магми]], і тому на планеті спостерігаються її деформації та рухи. В основі сучасних уявлень про структуру лежать геофізичні дані про швидкість поширення пружних (в основному [[Поперечні хвилі|поперечних]]) хвиль.
 
== Типи земної кори ==
Земна кора є твердим утворенням товщиною 5&nbsp;— 40&nbsp;км, що становить 0.1 —0,5% радіуса Землі. Фактично земна кора ніби плаває на поверхні магми, і тому на планеті спостерігаються її деформації та рухи.
Земна кора відрізняється під [[материк]]ами та [[океан]]ами за складом та потужністю. Розрізняють [[Материкова земна кора|материкову]] та [[Океанічна земна кора|океанічну земну кору]], що різняться за складом, будовою, потужністю й іншими характеристиками. У залежності від густини порід, що її складають, у корі виділяють три шари: «[[базальт]]овий», «[[граніт]]ний» та [[Осадові гірські породи|осадовий]].
 
З.к.&nbsp;— зовнішня тверда оболонка Землі, верхня частина [[літосфера|літосфери]]. Від [[мантія Землі|мантії Землі]] відокремлена [[поверхня Мохоровичича|поверхнею Мохоровичича]]. В основі сучасних уявлень про структуру З.к. лежать геофіз. дані про швидкість поширення пружних (в основному поперечних) хвиль. Виділяють два головні типи 3.к.: континентальну і океанічну, що розрізнюються за складом, будовою, потужністю і інш. характеристиками. Потужність континентальної кори в залежності від тектоніч.тектонічних умов становить від 25-45 км (на платформах) до 60-80 км (в областях гороутворення). У континентальній корі розрізняють осадовий (до 20-25 км), «гранітний» або «гранітно-метаморфічний» (в сер.середньому 15 &nbsp;км, густина порід 2,6-2,7 т/м3м³) і «базальтовий» (20-35 &nbsp;км, густина порід 2,7-3,0 т/м<sup>3</sup>³) шари. Назви «гранітного» і «базальтового» шарів умовні і історично пов'язані з виділенням [[Поверхня Конрада|межі Конрада]], яка їх розділяє. Обидва ці шари іноді об'єднують в поняття консолідованої кори.
[[Материкова земна кора]] є послідовним нашаруванням [[осадові гірські породи|осадових гірських порід]] різного віку. Нижні горизонти таких нашарувань є найстаршими. Часто вони можуть бути [[метаморфоз гірських порід|метаморфізованими]], тобто такими, які пройшли певну термічну обробку в земних [[надра]]х. Вік [[гірські породи|гірських порід]] визначають застосовуючи спеціальні методи. Цим займається наука [[геохронологія]]. Великою кількістю [[радіологія|радіологічних]] досліджень доведено, що вік найстарших гірських порід земної кори за [[торій|торієм-232]] є не більшим ніж 3.5&nbsp;мільярда років. Тому прийнято вважати, що вік найстарших гірських порід земної кори не перевищує '''3,5&nbsp;млрд. років'''&nbsp;— а вік нашої планети&nbsp;— приблизно '''5&nbsp;млрд.''' років.
 
Осн.Основна відмінності океанічної кори від континентальної&nbsp;— відсутність «гранітного» шару, істотно менша потужність (2-10 км), більш молодий вік ([[Юрський період|юра]], [[крейда]], [[кайнозой]]), велика латеральна однорідність. Океанічна кора складається з трьох шарів. Перший шар, або осадовий, має потужність до 1-2 &nbsp;км. Другий шар&nbsp;— вулканічний, або акустичний підмурівок, має в сер.середньому потужність 1-2 км (за ін.іншими даними, 1,2-1,8 км). Детальні дослідження дозволили розділити його на три горизонти (2А, 2В і 2С). Третій шар океанічної кори&nbsp;— «базальтовий» потужністю 4-8 км (інші дані&nbsp;— від 2 до 5 км).
Земна кора, як і [[гідросфера]], є рухомою системою. В результаті взаємодії двох сил&nbsp;— притягання Землі до [[Місяць (супутник)|Місяця]] і відцентрової внаслідок обертання Місяця навколо Землі, виникають добові вертикальні рухи земної кори а також [[приплив]]и і [[відплив]]и води в [[океан]]ах і [[море|морях]]. Подібно такі рухи відбуваються за рахунок обертання Землі разом з [[Місяць (супутник)|Місяцем]] довкола [[Сонце|Сонця]]. Встановлено, що такі плавні рухи земної кори відбуваються двічі протягом доби і досягають амплітуди декількох десятків сантиметрів. Напрямки цих рухів не є постійними, вони періодично змінюються. У масштабі мільйонів років вони викликали затоплення морем величезних територій і навпаки&nbsp;— виникнення та ріст [[гірський масив|гірських масивів]]. Унаслідок такого піднімання земної кори ростуть [[молоді гори]], наприклад структури [[альпійська складчатість|альпійської гірської системи]], до якої належать і [[Кримський півострів|Крим]], і [[Карпати]]. Геофізичними дослідженнями встановлено, що зараз поверхня Карпат піднімається зі швидкістю 0,1&nbsp;—&nbsp;10&nbsp;мм за рік.
 
== Вік ==
== Загальна характеристика ==
[[Материкова земна кора]] є послідовним нашаруванням [[осадові гірські породи|осадових гірських порід]] різного віку. Нижні горизонти таких нашарувань є найстаршими. Часто вони можуть бути [[метаморфоз гірських порід|метаморфізованими]], тобто такими, які пройшли певну термічну обробку в земних [[надра]]х. Вік [[гірські породи|гірських порід]] визначають застосовуючи спеціальні методи. Цим займається наука [[геохронологія]]. Великою кількістю [[радіологія|радіологічних]] досліджень доведено, що вік найстарших гірських порід земної кори за [[торій|торієм-232]] є не більшим ніж 3.,5&nbsp;мільярда років. Тому прийнято вважати, що вік найстарших гірських порід земної кори не перевищує '''3,5&nbsp;млрд. років'''&nbsp;— а вік нашої планети&nbsp;— приблизно '''5&nbsp;млрд.''' років.
 
Глибинними розломами З.к. розділена на блоки. Вік найдревніших порід З.к. досягає 4,0-4,1&nbsp;млрд. років. Протягом перших 2&nbsp;млрд. років, можливо, сформувалося від 50&nbsp;% до 70-80&nbsp;% всієї сучасної континентальної кори, в наступні 2&nbsp;млрд. років&nbsp;— щонайбільше 40&nbsp;%, і лише бл.близько 10&nbsp;%&nbsp;— за останні 500&nbsp;млн. років, тобто у [[фанерозой|фанерозої]]. Переломний момент в розвитку 3.к.земної кори мав місце у пізньому докембрії, коли в умовах існування великих плит вже зрілої континентальної кори стали можливі великомасштабні горизонтальні переміщення, що супроводжувалися субдук-цією[[Субдукція|субдукцією]] та обдукцією новоутвореної літосфери. З цього часу утворення і розвиток З.к.земної кори відбувається в геодинамічній обстановці, зумовленій механізмом [[тектоніка плит|тектоніки плит]].
З.к.&nbsp;— зовнішня тверда оболонка Землі, верхня частина [[літосфера|літосфери]]. Від [[мантія Землі|мантії Землі]] відокремлена [[поверхня Мохоровичича|поверхнею Мохоровичича]]. В основі сучасних уявлень про структуру З.к. лежать геофіз. дані про швидкість поширення пружних (в основному поперечних) хвиль. Виділяють два головні типи 3.к.: континентальну і океанічну, що розрізнюються за складом, будовою, потужністю і інш. характеристиками. Потужність континентальної кори в залежності від тектоніч. умов становить від 25-45 км (на платформах) до 60-80 км (в областях гороутворення). У континентальній корі розрізняють осадовий (до 20-25 км), «гранітний» або «гранітно-метаморфічний» (в сер. 15 км, густина порід 2,6-2,7 т/м3) і «базальтовий» (20-35 км, густина порід 2,7-3,0 т/м<sup>3</sup>) шари. Назви «гранітного» і «базальтового» шарів умовні і історично пов'язані з виділенням межі Конрада, яка їх розділяє. Обидва ці шари іноді об'єднують в поняття консолідованої кори.
Осн. відмінності океанічної кори від континентальної&nbsp;— відсутність «гранітного» шару, істотно менша потужність (2-10 км), більш молодий вік ([[Юрський період|юра]], [[крейда]], [[кайнозой]]), велика латеральна однорідність. Океанічна кора складається з трьох шарів. Перший шар, або осадовий, має потужність до 1-2 км. Другий шар&nbsp;— вулканічний, або акустичний підмурівок, має в сер. потужність 1-2 км (за ін. даними, 1,2-1,8 км). Детальні дослідження дозволили розділити його на три горизонти (2А, 2В і 2С). Третій шар океанічної кори&nbsp;— «базальтовий» потужністю 4-8 км (інші дані&nbsp;— від 2 до 5 км).
Глибинними розломами З.к. розділена на блоки. Вік найдревніших порід З.к. досягає 4,0-4,1&nbsp;млрд. років. Протягом перших 2&nbsp;млрд. років, можливо, сформувалося від 50% до 70-80% всієї сучасної континентальної кори, в наступні 2&nbsp;млрд. років&nbsp;— щонайбільше 40%, і лише бл. 10%&nbsp;— за останні 500&nbsp;млн. років, тобто у [[фанерозой|фанерозої]]. Переломний момент в розвитку 3.к. мав місце у пізньому докембрії, коли в умовах існування великих плит вже зрілої континентальної кори стали можливі великомасштабні горизонтальні переміщення, що супроводжувалися субдук-цією та обдукцією новоутвореної літосфери. З цього часу утворення і розвиток З.к. відбувається в геодинамічній обстановці, зумовленій механізмом [[тектоніка плит|тектоніки плит]].
 
== Рухи ==
== Основні тектонічні елементи земної кори ==
Земна кора, як і [[гідросфера]], є рухомою системою. Глибинними розломами земна кора розділена на блоки. В результаті взаємодії двох сил&nbsp;— притяганнятяжіння Землі до [[Місяць (супутник)|Місяця]] і відцентрової внаслідок обертання Місяця навколо Землі, виникають добові вертикальні рухи земної кори а також [[приплив]]и і [[відплив]]и води в [[океан]]ахокеанах і [[море|морях]]. Подібно такі рухи відбуваються за рахунок обертання Землі разом з [[Місяць (супутник)|Місяцем]] довкола [[Сонце|Сонця]]. Встановлено, що такі плавні рухи земної кори відбуваються двічі протягом доби і досягають амплітуди декількох десятків сантиметрів. Напрямки цих рухів не є постійними, вони періодично змінюються. У масштабі мільйонів років вони викликали затоплення морем величезних територій і навпаки&nbsp;— виникнення та ріст [[гірський масив|гірських масивів]]. Унаслідок такого піднімання земної кори ростуть [[молоді гори]], наприклад структури [[альпійська складчатість|альпійської гірської системи]], до якої належать і [[Кримський півострів|Крим]], і [[Карпати]]. Геофізичними дослідженнями встановлено, що зараз поверхня Карпат піднімається зі швидкістю 0,1&nbsp;—&nbsp;10&nbsp;мм за рік.
 
== Основні тектонічні елементи земної кори ==
 
Найбільш древні і тектонічно малорухливі обширні області материків&nbsp;— древні платформи (або. [[кратони]]), утворені фундаментом з метаморфіч. порід докембрійської, в осн. архейської і ранньопротерозойської доби, які виступають на поверхню в межах щитів, і платформних чохлів. В Євразії є такі платформи: Східно-Європейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південно-Китайська, Індостанська, Аравійська, на ін. материках&nbsp;— по одній платформі більш великих розмірів. Інший осн. тип тектоніч. областей материків і перехідних зон&nbsp;— широкі і досить протяжні рухомі пояси, що виникли 1,6-1&nbsp;млрд. р. тому і які протягом пізнього протерозою і фанерозою пройшли складну історію тектоніч. розвитку.
Рядок 45:
 
* {{МГЕ}}
* ''Третяк П.&nbsp;Р.''&nbsp;[http://www.geocities.ws/ntshekouk/fgistor.html Лісівнича історія]. Навчальний посібник. &nbsp;— Львів, 2002.
 
[[Категорія:Оболонки Землі]]