Трінклер Микола Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
об'єднання статей Тринклер Микола Петрович і Трінклер Микола Петрович під останньою назвою (трохи поширеніша), категоризація
Рядок 1:
'''Трінклер Микола Петрович''' ([[19 листопада|7(19) листопада]] [[1859]] — [[10 серпня]] [[1925]]) — хірург, вчений та педагог.
{{merge|Тринклер Микола Петрович}}
'''Микола Петрович Трінклер''' ([[1859]] — [[1925]]), [[хірург]], нар. в [[Петербург|Петербурзі]], закінчив медичний факультет [[Харківський університет|Харківського університету]] (1883). З 1905 професор цього ж університету, з 1921 Харківського Мед. Інституту. Т. один з перших почав впроваджувати в хірургічну практику асептичні методи лікування, запропонував власну методу дренування шлуночків гол. мозку, ввів у практику рентґенотерапію онкологічних хворих. Праці з питань онкології, нейрохірургії, лікування ран, сифілітичного ураження внутр. органів, гематології тощо; посібник «Основи сучасного лікування ран» (1926).
 
Народився у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]]. Початкову освіту здобув у німецькій приватній школі. У [[1877]] закінчив (із золотою медаллю) Сімферопольську гімназію. Закінчив медичний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]]. Після завершення навчання в [[1884]] працював на посаді ординатора університетської хірургічної клініки. У [[1899]] захистив докторську дисертацію на тему: "К хирургии поперечных переломов надколенника".
== Література ==
 
* {{ЕУ}}
З [[1905]] — екстраординарний, з 1910 — ординарний професор Харківського університету на кафедрі хірургічної патології. З 1913 — завідувач факультетської хірургічної клініки, з [[1921]] - професор [[Харківський національний медичний університет|Харківського медичного інституту]].
* {{УРЕС-1/3}}
 
Тринклер був одним із засновників Товариства російських хірургів, очолював редколегію журналу "[[Врачебное дело]]". Один з перших почав впроваджувати в хірургічну практику асептичні методи лікування, запропонував власну методу [[Дренування (медицина)|дренування]] шлуночків [[Головний мозок|головного мозку]], ввів у практику рентгенотерапію [[Онкологія|онкологічних хворих]]. Автор близько 80 наукових праць з питань [[Онкологія|онкології]], [[Нейрохірургія|нейрохірургії]], лікування ран, сифілітичного ураження внутрішніх органів, [[Гематологія|гематології]] тощо, зокрема, посібника «Основи сучасного лікування ран» (1926). Член [[Нобелівський комітет|Нобелівського комітету]].
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Хірурги]]
[[Категорія:Українські хірурги]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Харківського медичного інституту]]
[[Категорія:ХірургиНародились 1859]]
[[Категорія:Народились 19 листопада]]
[[Категорія:Уродженці Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Народились 1925]]
[[Категорія:Народились 10 серпня]]
 
{{merge|[[ru:Тринклер, МиколаНиколай Петрович}}]]
{{bio-stub}}