Арабське письмо: відмінності між версіями

Літери арабського алфавіту історично розташовувалися в тому ж порядку, що і в [[фінікійська писемність | фінікійському алфавіті]], від якого походить арабська. При цьому 6 літер, які не мали відповідності в фінікійському алфавіті, поміщені в кінець:

Один з найдавніших стилів арабського письма - це '''куфі''', або ''' [[куфічний почерк | куфічний]]''' ({{lang-ar | كوفي}}, від назви міста [[Куфа]]).

Деякі каліграфічні стилі використовувалися тільки з декоративною метою, тобто для калліграмм - художніх творів каліграфів. Такий шрифт ''' [[сулюс| сулюс]]''' ({{lang-ar | ثلث}} «третина») з його широкими, вільними розчерками.

В арабському письмі є велика кількість способів написання разом декількох літер ( [[лігатура (типографія) | лігатур]]). Одна лігатура - [[лям-аліф]] - є стандартною, і написання цієї пари літер інакше, ніж за допомогою лігатури, не допускається. Решта лігатур необов'язкові, і їхнє використання залежить від обраного [[каліграфія|каліграфічного]] стилю.

Поширення арабської абетки йшло паралельно з поширенням [[іслам]]у. З часом арабський алфавіт став сприйматися як «істинно ісламський», і багато мов Азії та Африки стали використовувати його на письмі (у тому числі й ті, які раніше використовували інші системи письма - наприклад, [[перська мова | перська]] або [[яванський мова]]). В регіонах з іншими мовами, групи населення, які сповідували іслам, прагнули зберегти арабський алфавіт незважаючи на прийняття нової мови, наприклад так виник [[білоруська арабська абетка]]. При цьому арабський алфавіт поповнювався додатковими літерами для позначення звуків, відсутніх в арабській мові.

В [[Індонезія | Індонезії]] та [[Малайзія | Малайзії]] зараз використовується латиниця, але частина релігійної літератури продовжує видаватися з використанням арабської графіки.

Зараз письмо на основі арабського алфавіту використовується, крім названих мов, для [[урду]], [[пушту]], [[дарі]], [[кашмірі]], [[пенджабська мова|пенджабі]], [[сіндхі]], [[хауса (мова) | хауса]], [[фула (мова) | фула]], а також іноді для [[курдська мова | курдської]] (в Ірані та Сирії) і [[уйгурська мова | уйгурської]] мов. Крім того, арабське письмо часом використовується для [[азербайджанська мова | азербайджанської]], [[казахська мова | казахської]], [[киргизька мова | киргизької]], [[туркменська мова | туркменської]], [[узбецька мова | узбецької]], [[татарська мова | татарської]], хоча у країнах, де ці мови є державними, для них використовується кирилиця або латиниця.

З арабськими [[розкладка клавіатури | розкладками клавіатури]] ситуація залишається неузгодженою: хоча з [[1987]] року існує стандартна розкладка [[ASMO]]-663 [http://www.langbox.com / arabic/asmo663.html], паралельно використовуються численні нестандартні розкладки. Найпопулярніша зараз розкладка, яка використовується в [[IBM]] [[OS / 2]] і [[Microsoft]] [[Microsoft Windows | Windows]]. Різні несумісні з нею і одна з одною розкладки використовувалися в комп'ютерах [[MSX]], в арабській версії [[MS-DOS]], в системах на основі [[Linux]]. Для « [[ноутбук за 100 доларів | ноутбука за 100 доларів]]» також розробляється нова розкладка клавіатури, несумісна з уже існуючими.

Арабська клавіатура, безперечно, повинна бути двомовною (латиниця / арабська), щоб було можливо вводити в комп'ютер шляхи [[файлова система | файлової системи]] і [[веб-адреса|веб-адресу]]. Тут також виникає неоднозначність: зазвичай латинська частина арабської клавіатури розмічається як [[QWERTY]], але в країнах [[Магриб (регіон)| Магриба]], де серед мов, що користуються латиницею, домінує французька, латинська частина клавіатури розмічається відповідно до французької розкладки [[AZERTY]].

== Література ==

[[fa:خطالفبای عربی]]