Арабське письмо: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RedBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: lez:Араб алфавит
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот змінив: fa:الفبای عربی; косметичні зміни
Рядок 14:
Арабське письмо остаточно сформувалося на початку 6 століття в місті [[Хіра]], що була столицею арабського Лахмідського князівства. Перший запис Корану арабською абеткою відлмий з 651 року. Арабське письмо сформувалося як фонематичне і включало лише приголосні фонеми - 28 літер. Напрямок письма справа наліво. У другій половині 7 століття було запроваджено додаткові рядкові, надрядкові та підрядкові знаки для диференціації схожих за написанням літер, позначення довгих і коротких голосних, подвоєння приголосних і відсутності голосних. В основних рисах арабське письмо збереглося до сьогодні.
 
Літери арабського алфавіту історично розташовувалися в тому ж порядку, що і в [[фінікійська писемність | фінікійському алфавіті]], від якого походить арабська. При цьому 6 літер, які не мали відповідності в фінікійському алфавіті, поміщені в кінець:
: {{Ar2| أ ب ج د و ه ز ح ط ي ك ل م ن س ع ف ص ق ر ش ت ث خ ذ ض ظ غ}}
 
Рядок 29:
 
=== Каліграфічні стилі ===
Один з найдавніших стилів арабського письма - це '''куфі''', або ''' [[куфічний почерк | куфічний]]''' ({{lang-ar | كوفي}}, від назви міста [[Куфа]]).
 
Шрифт, який став стандартним засобом запису для арабської мови - це '''[[насх]]''' ({{lang-ar | نسخ}} «копіювання»).
 
Деякі каліграфічні стилі використовувалися тільки з декоративною метою, тобто для калліграмм - художніх творів каліграфів. Такий шрифт ''' [[сулюс| сулюс]]''' ({{lang-ar | ثلث}} «третина») з його широкими, вільними розчерками.
 
== Структура ==
Рядок 186:
 
== Лігатури ==
В арабському письмі є велика кількість способів написання разом декількох літер ( [[лігатура (типографія) | лігатур]]). Одна лігатура - [[лям-аліф]] - є стандартною, і написання цієї пари літер інакше, ніж за допомогою лігатури, не допускається. Решта лігатур необов'язкові, і їхнє використання залежить від обраного [[каліграфія|каліграфічного]] стилю.
 
В [[Юнікод]]і зареєстровано більше трьох сотень лігатур з двох літер, більше сотні - з трьох, кілька - на ціле слово: наприклад, для слів «[[Аллах]]», «[[Аллах акбар|акбар]]», «[[Мухаммед]] », «расул»(пророк), «[[ріал]]»(грошова одиниця [[Іран]]у). Крім цього, в Юнікод є символ, що складається з лігатури на чотири слова і позначає цілу фразу - «[[Солля Ллаху алейхи ва саллям]]».
Рядок 226:
== Використання в інших мовах ==
 
Поширення арабської абетки йшло паралельно з поширенням [[іслам]]у. З часом арабський алфавіт став сприйматися як «істинно ісламський», і багато мов Азії та Африки стали використовувати його на письмі (у тому числі й ті, які раніше використовували інші системи письма - наприклад, [[перська мова | перська]] або [[яванський мова]]). В регіонах з іншими мовами, групи населення, які сповідували іслам, прагнули зберегти арабський алфавіт незважаючи на прийняття нової мови, наприклад так виник [[білоруська арабська абетка]]. При цьому арабський алфавіт поповнювався додатковими літерами для позначення звуків, відсутніх в арабській мові.
 
В [[Юнікод]]і зареєстровано 135 літер (не рахуючи позиційних форм), що відсутні в арабському алфавіті, але використовуються в різних системах письма на основі арабської мови. Низка літер цього «розширеного арабського алфавіту» використовується також в арабських текстах для транслітерації звуків, відсутніх в класичній арабській мові - наприклад таких, як українські звуки ''в'', ''ґ'', '' п'', '' ц '', '' ч''.
 
В [[Індонезія | Індонезії]] та [[Малайзія | Малайзії]] зараз використовується латиниця, але частина релігійної літератури продовжує видаватися з використанням арабської графіки.
 
У кінці 1920-х років арабський алфавіт перестав використовуватися, у зв'язку з [[латинізація|латинізацією]], а згодом і кирилізацією [[татарська мова|татарської]], [[башкирська мова|башкирської]], [[кримськотатарська мова|кримськотатарської]], мов Середньої Азії та Кавказу. Приблизно в цей же час від арабського алфавіту відмовилася [[Туреччина]].
 
Зараз письмо на основі арабського алфавіту використовується, крім названих мов, для [[урду]], [[пушту]], [[дарі]], [[кашмірі]], [[пенджабська мова|пенджабі]], [[сіндхі]], [[хауса (мова) | хауса]], [[фула (мова) | фула]], а також іноді для [[курдська мова | курдської]] (в Ірані та Сирії) і [[уйгурська мова | уйгурської]] мов. Крім того, арабське письмо часом використовується для [[азербайджанська мова | азербайджанської]], [[казахська мова | казахської]], [[киргизька мова | киргизької]], [[туркменська мова | туркменської]], [[узбецька мова | узбецької]], [[татарська мова | татарської]], хоча у країнах, де ці мови є державними, для них використовується кирилиця або латиниця.
 
== Клавіатура ==
З арабськими [[розкладка клавіатури | розкладками клавіатури]] ситуація залишається неузгодженою: хоча з [[1987]] року існує стандартна розкладка [[ASMO]]-663 [http://www.langbox.com / arabic/asmo663.html], паралельно використовуються численні нестандартні розкладки. Найпопулярніша зараз розкладка, яка використовується в [[IBM]] [[OS / 2]] і [[Microsoft]] [[Microsoft Windows | Windows]]. Різні несумісні з нею і одна з одною розкладки використовувалися в комп'ютерах [[MSX]], в арабській версії [[MS-DOS]], в системах на основі [[Linux]]. Для « [[ноутбук за 100 доларів | ноутбука за 100 доларів]]» також розробляється нова розкладка клавіатури, несумісна з уже існуючими.
 
Арабська клавіатура, безперечно, повинна бути двомовною (латиниця / арабська), щоб було можливо вводити в комп'ютер шляхи [[файлова система | файлової системи]] і [[веб-адреса|веб-адресу]]. Тут також виникає неоднозначність: зазвичай латинська частина арабської клавіатури розмічається як [[QWERTY]], але в країнах [[Магриб (регіон)| Магриба]], де серед мов, що користуються латиницею, домінує французька, латинська частина клавіатури розмічається відповідно до французької розкладки [[AZERTY]].
 
== Див. також ==
Рядок 252:
{{reflist}}
 
== Література ==
* Сучасний українсько-арабський словник: близько 12500 слів / Київ. нац. університет ім. Т. Шевченка ; упоряд.: А. Субх, Ю. Кочержинський ; заг. ред.: Сівков І. В. та ін. - Київ: Київський університет, 2009. - 436 с.
* {{книга
Рядок 347:
[[et:Araabia kiri]]
[[eu:Arabiar alfabeto]]
[[fa:خطالفبای عربی]]
[[fi:Arabialainen kirjaimisto]]
[[fr:Alphabet arabe]]