Вестмінстерське абатство: відмінності між версіями

У [[1535]] прибутки Абатства склали £2400-2800, за заможністю воно поступалось лише [[Гластонберійське абатство|Гластонберійському абатству]]. Вже [[1539]] Генрі VII вирішує взяти Вестмінстерське абатство під свій прямий контроль та надає йому статус [[Кафедральний собор|катедри]] у [[1540]], одночасно видає грамоту про створення [[Єпархія|єпархії]] у Венстмінстері. Проте катедральним Вестмінстерський собор залишався лише до [[1550]] року. У цей час навіть народилось прислів'я: «robbing Peter to pay Pau» - коли кошти Абатства Св. Петра перекочували до скарбниці Собору Св. Павла.

 

Абатство повернули бенедиктинцям за часів королеви Марії, католички, та за королеви [[Єлизавета I (королева Англії)|Єлизавети]] у [[1559]] році монахи знову зазнали гонінь. У 1579 Єлизавета поновила абатство у статусі церкви, що була відповідальною виключно перед британським монархом, а не єпископом, і перетворила на '''Колегіальну церкву Св. Петра''', що мала додаткові, спеціально випивані канони, очолювати таку церкву мав декан. Так, останній абат став першим деканом.