Спермацет
Спермацет — біла жироподібна маса, яку продукують у великій кількості кашалоти, і якою наповнюються особливі порожнини в голові тварини[1] (між бічними відростками гребеня на кістковому ложі черепа кашалота розташована так звана спермацетова «подушка», розділена на дві камери[2]), а також тваринний віск деяких китоподібних.[2] Спермацет міститься і в підшкірному жирі.[2] Це тверда ламка маса від білого до кремового кольору. Призначення цієї речовини повністю не визначено, але відомо, що її накопичення допомагають кашалотам утримуватися на поверхні води.[1] Добувається головним чином із голови кашалота або кита. Кит, який має довжину від 21 до 30 метрів і який важить 100000-125000 кілограмів, містить від 10000 до 20000 кілограмів спермацету.[3] Таких же розмірів кашалот містить лише 5000-6500 кг.[3]
Етимологія ред.
Саме слово спермацет походить від грецького sperma (сім'я, сперма) та cetus (кит).[1] За деякими джерелами, «sperm whale» отримав свою назву від китобоїв, які вірили, що описана жироподібна речовина — це сперма кашалота.[1]
Отримання ред.
Добування спермацету просте. Його добувають із убитих тварин, упаковують в бочки, які доставляються на салотопильні станції; спермацету дають постояти до тих пір, поки почнеться ферментація (бродіння), почнеться прогіркання; після цього його перекладують у великі бочки з дірчатим дном: більша частина спермацету в рідкому вигляді протече крізь отвори; залишки переносять у котли і піддають розтоплюванню, як сало.[3] Після цього спермацет піддають висвітлюванню. Нечистоти осідають на дні і їх ще раз виварюють у воді. На промислових заводах витоплювання спермацету проводиться за допомогою гарячої пари, що значною мірою покращує його якості.[3]
Готовий для продажу китовий жир складається з спермацету із домішкою спермацетової олії.[3]
Для отримання чистого спермацету китовий жир виварюють декілька раз в 5-6о поташного лугу, промивають кип'ячою водою і дають відстоятися; тоді рідка складова омиляється, а твердий спермацет випливає на поверхню.[3] Отриманий таким чином спермацет очищують ще раз, фільтують і пресують. Він використовується головним чином для виробництва свічок.
Хімічний склад. Фізико-хімічні властивості ред.
Готовий продукт незначно прозорий і має перламутровий блиск, кристалічний, без запаху і смаку, легко кришиться.[2] Основним компонентом спермацету є складний ефір цетилового спирту С16Н33ОН і пальмітинової кислоти (цетилпальмітат). Крім того, присутні вільні спирти — цетиловий, октадециловий і ейкозиловий.
| Питома густина за температури 15оС, кг/м3 | 851—855 |
|---|---|
| Температура плавлення, оС | 43-45 |
| Число омилення, мг КОН/г | 125-145 |
| Йодне число, г І2/100г | 4,1-5,6 |
| Неомилюваних ліпідів, % | 35,1-44,9 |
Застосування ред.
Спермацет використовується у виготовленні свічок, для миловаріння, у складі лікарських речовин.
Спермацет, як і ланолін та свинячий жир забезпечують глибше проникнення лікарських речовин у шкіру, через що широко використовується в дерматології[4].
Із спермацетового жиру або із жиру тулуба кашалота шляхом їх омилення з наступною дистиляцією спиртів під вакуумом отримують дистильований продукт — жирні спирти кашалотового жиру, які застосовуються при виготовленні мийних засобів, спеціальних препаратів фармацевтичної промисловості, для косметичних виробів і виготовлення емульгаторів.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Н. С. Рибалка. Пропозиційна мотивація англійських номенклатурних найменувань ссавців (партонімічний мотиватор) / Вісник Харківського національного університету Збірник наукових праць [Архівовано 16 лютого 2011 у Wayback Machine.]. — 2009, № 848. ISSN 0453-8048
- ↑ а б в г д Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9
- ↑ а б в г д е Фишер Г. Практіческий мыловаръ. Практическое руководство къ фабрикаціи всЂхъ сортовъ мыла / Издательство: Петроградъ: Изданіе В. И. Губінскаго. Переводъ В. Дмитріева. — 1914, С.: 240 (с:21-22)
- ↑ Чекман І. С., Горчакова Н. О. Науково-методичні основи викладання фармакокінетики лікарських засобів студентам медичного факультету / Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Науковий журнал. — 2009, № 3. ISSN 1998-3719
Посилання ред.
- СПЕРМАЦЕТ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія