Спасів Скит

зупинний пункт в Україні

Спа́сів Скит (до 2024 року — Першотравневе) — залізничний пасажирський зупинний пункт Харківської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Мерефа — Лозова між станціями Бірки (7 км) та Шурине (3 км). Розташований в селі Велетень Чугуївського району Харківської області.

Спасів Скит
Мерефа — Лозова
Південна залізниця
Харківська дирекція

зупинний пункт
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресас. Велетень, Чугуївський район, Харківська область
Координати49°41′15.3″ пн. ш. 36°07′41.5″ сх. д. / 49.687583° пн. ш. 36.128194° сх. д. / 49.687583; 36.128194
Структура
Лінія(ї)Мерефа — Лозова
Платформ2
Тип платформбічні
Колій2
Історія
Колишні назвиПершотравневе (до 2024)
Інша інформація
ВласникПівденна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)443438
Код Експрес-32204830
Мапа
Мапа

Історія

ред.

Восени 1888 року з Севастополя до Москви прямував поїзд, в якому знаходився імператор Олександра ІІІ. 17 жовтня 1888 року пасажирський поїзд з 17 вагонів з пасажирами та родиною російського імператора в цей час тягнули два найбільш потужних тягача від товарного поїзда в порівнянні з пасажирськими тягачами. Розвинувши занадто високу швидкість, в одному з поворотів поблизу селища Бірки через виниклу качку поїзд зійшов з рейок. В результаті аварії загинуло 21 та постраждало 35 осіб. Проте, імператор разом з його родиною в катастрофі поїзда не постраждали, дивом залишившись живим. Існує легенда про те, що нібито Олександр ІІІ володів величезною фізичною силою, що зміг утримати падаючу на сім'ю дах вагона і тим самим врятуватися. Проте насправді імператорську родину врятувало те, що у вагона-ресторану під час аварії зрушили стіни, що не дозволило даху впасти на них.

На честь чудесного порятунку Олександра ІІІ і його родини було вирішено розпочати будівництво меморіалу. Впродовж 18911894 років було зведено безліч споруд, у тому числі і храми. Роберт Марфельд був розробником комплексу архітектурних споруд. Комплекс містив цегляну будівлю богадільні і гранітний обеліск із зображенням участі імператора в порятунку людей. Замість дерев'яної була збудована цегляна каплиця Нерукотворного Спаса, якраз в місці де опинився вагон-ресторан після краху. Каплиця мала чотиригранну вежу з хрестом, а частина її приміщення знаходилася в залізничній печері-насипі.

Перлиною комплексу була православна церква Христа Спасителя. Це було грандіозне своїм розмахом будова тих часів, спроектована у візантійсько-руському стилі XVII століття. Однокупольний храм вміщував близько 700 осіб, а алтар був звернений у бік залізниці, на схід. Фасад каплиці Нерукотворного Спаса, а також храму Христа Спасителя прикрашали мозаїчні кахлі, які були зроблені А. Фроловим у майстернях імператорської Академії Мистецтв, на той час як зовнішнє покриття було оброблено сусальним золотом.

Спочатку роботами з комплексом займалася Святогірська обітель, але згодом Спасів Скит був переданий до Міністерства шляхів і сполучень. Незабаром були побудовані церковно-приходська школа і бібліотека, відкриті лікарня та будинок похилого віку для залізничників.

Під час Другої світової війни храм був підірваний і повністю зруйнований, на той час як каплиця була сильно пошкоджена. З тих часів каплиця тривалий час використовувалася як складське приміщення. Починаючи з 1992 року небайдужі мешканці взялися за реконструкцію каплиці. Пізніше до цьому процесу також приєдналася Південна Залізниця, і об'єднаними зусиллями влітку 2003 року була повністю відновлена ​​каплиця, а зупинний пункт отримав історичну назву — Спасів Скит[1].

У 2024 році платформа Першотравневе перейменована на Спасів Скит.

Пасажирське сполучення

ред.

На платформі Спасів Скит зупиняються приміські електропоїзди Харківського та Лозівського напрямків[2].

Примітки

ред.
  1. Спасів Скит, Бірки. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  2. Розклад руху приміських електропоїздів по зупинному пункту Спасів Скит на сайті poizdato.net.

Джерела

ред.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

ред.