Спаське (Сосницький район)

Спа́ське — село в Україні, в Сосницькому районі Чернігівської області. Розташоване на правому березі річки Десни, за 9 км від райцентру і за 30 км від залізничної станції Мена. Населення становить 559 осіб. Орган місцевого самоврядування — Спаська сільська рада.

село Спаське
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Сосницький район
Рада/громада Спаська сільська рада
Код КОАТУУ 7424987001
Облікова картка село Спаське 
Основні дані
Засноване 1552[1]
Населення 559
Площа 2,22 км²
Густота населення 251,8 осіб/км²
Поштовий індекс 16142
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°33′30″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 51.55833° пн. ш. 32.62083° сх. д. / 51.55833; 32.62083Координати: 51°33′30″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 51.55833° пн. ш. 32.62083° сх. д. / 51.55833; 32.62083
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 16142, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с. Спаське, вул. Придеснянська, 65, тел. 2-31-42
Карта
Спаське. Карта розташування: Україна
Спаське
Спаське
Спаське. Карта розташування: Чернігівська область
Спаське
Спаське
Мапа

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується у грамоті московського царя Івана IV Грозного в 1552 р. як починок Лучаїв. Згідно грамоти воно було передане Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастиреві, звідки й пішла назва села. Ориґінал грамоти не зберігся, вона відома лише за дуже спорченим монастирським списком. В 1666 році належність Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастиреві підтверджено грамотою. У 1720 році була побудована дерев'яна церква Різдва Богородиці, перенесена на інше місце у 1849, на початку XX століття побудована нова.

У 1766 — 50 дворів, 520 жителів. У 1791 — 100 дворів, 897 жителів. У 1866 — 118 дворів, 666 жителів. У 1897 — 205 дворів, 1.170 жителів. У 1988 — 679 жителів.

ТопонімиРедагувати

Кутки — Михалківка (Голопузівка), Низківка, Лапівка, Індія.

Урочища — Затон, Дідове, Вовкова плавня, Попівська, Хутір, Лунча, Ріг, Ковалівщина, Ковбаса, Стеблівщина, Насіченне, Буслове, Дідне, Марковиця, Красне, Сизонове, Плавля вовкова, Плавля довга.

Озеро — Хабинь.

Видатні людиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. УРЕ
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 21 листопад 2012. 
  3. http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2004/2/14.pdf

ЛітератураРедагувати

  • Адаменко М. П. «Сосниця і Сосниччина на хвилі віків».2005.
  • Адаменко М. П. «Сосницький край у серці України». 2005.
  • История городов и сёл Украинской ССР. В 26-ти тт. Черниговская область. Киев: Институт Истории АН УССР.1983
  • Кривошея В. В., Кривошея I.I. Сосниця козацька. Київ.1999.
  • Кулаковский П. Чернигово-Северщина в составе Речи Посполитой 1618—1648. Киев: Темпора. 2006
  • Русина О. В. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського / Кол.авт. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ.1998.
  • Филарет (Гумилевскій).Историко-статистическое описаніе Черниговской епархии. Книга шестая. Уѣзды: Новгородсѣверскій, Сосницкій, Городницкій, Конотопскій и Борзенскій. Черниговъ. Земская Типографія. 1874 г.
  • Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. Київ: Українська Радянська Енциклопедія.1990.
  • Черниговскія Епархіальныя Извѣстія.
  • Штиглич Н. Черниговская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 г. СПб. 1866.

ПосиланняРедагувати