Відкрити головне меню

Соічіро Хонда
яп. tekyto Toyto
Honda Souichiro zaikai 1964.jpg
Ім'я при народженні яп. 本田 宗一郎
Народився 17 листопада 1906(1906-11-17)
Хамамацу, Сідзуока, Японія
Помер 5 серпня 1991(1991-08-05) (84 роки)
Токіо, Японія
·Печінкова недостатність
Громадянство
(підданство)
Flag of Japan (1870–1999).svg Японія
Національність Японія японець
Діяльність підприємець
Галузь Honda
Відомий завдяки засновник Honda
Alma mater Hamamatsu Advanced Institute of Technology[d] і Hamamatsu Shiritsu Futamata Elementary School[d]
Членство Шведська королівська академія інженерних наук
Діти Хіротоші Хонда[d]
Нагороди

Соічіро Хонда (яп. 本田 宗一郎; 17 листопада 1906(19061117), Хамамацу, Сідзуока — 5 серпня 1991, Токіо, Японія) — японський інженер та підприємець. У 1948 році заснував компанію Honda, яку зробив великою транснаціональною корпорацією.

БіографіяРедагувати

Соічіро Хонда народився 17 листопада 1906 року в селі Комйо (тепер Тенрі Сіті), округ Івата, префектура Сідзуока старшим сином коваля Ґіхея Хонди та його дружини Міки, яка працювала ткалею. Сім'я була бідною, але дитинство Соічіро було щасливим. Він успадкував від свого батька його вроджену спритність та цікавість до техніки.

Через деякий час Ґіхей відкрив магазин велосипедів. У той час велосипеди набирали все більшої популярності в країні, і коли люди почали просити відремонтувати свої велосипеди, Хонда-старший скористався можливістю для відкриття власного бізнесу. Він став займатись ремонтом вживаних велосипедів та їхнім подальшим перепродажем.

Перед самим закінчення початкової школи Соічіро побачив рекламу компанії «Токіо Art Shokai», автомобільної обслуговуючої компанії, в якій йшлося про "виробництво та ремонт автомобілів, мотоциклів і бензинових двигунів". Він відразу вирішив, що повинен там працювати.

Соічіро Хонда залишив початкову школу в квітні 1922 року у віці п'ятнадцяти років і приєднався до «Токіо Art Shokai» як учень. Там він отримав можливість навчатись, житло та трохи кишенькових грошей, хоча й не отримував реальної платні. Досвід, отриманий в компанії, мав величезний вплив на його подальшу долю.

Володіючи такими рисами характеру, як ентузіазм до важкої роботи, здатність генерувати нові ідеї, відчуття законів механіки, привернули до молодого учня увагу власника майстерні, Юзо Сакакібари. Соічіро в свою чергу, навчився від керівника не лише як виконувати роботу, але й мистецтву поводження з клієнтами та вмінню рекламувати свою продукцію. Сакакібара був ідеальним вчителем, і як інженер, і як бізнесмен. Окрім того, він був фахівцем у своїй галузі, зокрема вмів виготовляти поршні.

Вже згодом, у дорослому житті, коли Хонду запитали, кого він поважав найбільше, він завжди згадував свого керівника Юзо Сакакібару. Важливо пам'ятати, що «Токіо Art Shokai» займалась ремонтом не лише мотоциклів, але й автомобілів. У той час володіння автомобілем чи мотоциклом була ознакою належності до соціального класу багатих, а більшість автомобілів була іноземного виробництва. Там, у майстерні «Токіо Art Shokai», Соічіро розширив і поглибив своє розуміння автомобільної техніки, та отримав багатий досвід. Він добре розбирався в кожному роді механізмів. Він не просто мав теоретичні знання — він був експертом на всі види практичних завдань, таких як зварювання і кування.

Сакакібара також прищепив Соічіро інтерес до автоспорту. Історія моторних видів спорту в Японії бере свій початок приблизно з років Першої світової війни, і починались вони з мотогонок, невдовзі перерісши в повноцінні автомобільні перегони, які стали популярними в 1920-і роки. Окрім того, в автомобільних журналах тих часів можна було зустріти багато інформації про автоспорт за кордоном. Зокрема, читачі мали змогу дізнатись, що найпопулярніші мотоциклетні перегони у світі відбувались на острові Мен, а автомобільні — у Ле-Мані в Європі та Індіанаполісі в США.

У 1923 році «Токіо Art Shokai» стала випускати гоночні автомобілі під керівництвом Сакакібари, якому допомагали його молодший брат Шінічі та Соічіро, а також декілька інших студентів. Першою моделлю стала «Art Daimler», обладнана вживаним двигуном виробництва Daimler. Другим автомобілем став «Curtiss», який зберігся дотепер в робочому стані в колекції Honda. Він складався з уживаного двигуна від американського біплана Curtiss "Дженні" А1, встановленого на шасі американського автомобіля Мітчелл. У розробці даної моделі Хонда брав найактивнішу участь. 23 листопада 1924 року «Curtiss», взявши участь у своїй першій гонці на п'ятих японський автомобільних змаганнях, здобула беззаперечну перемогу з водієм Шінічі Сакакібари та механіком Соічіро Хондою. Цей тріумф справив на сімнадцятирічного Хонду велике враження та прищепив йому любов до гонок на все життя.

У віці двадцяти років Соічіро був призваний на військову службу, однак медичне обстеження виявило, що він дальтонік. Цей діагноз врятував Хонду на все життя від призову у армію втягнутої у Другу світову війну Японії.

ДжерелаРедагувати