Сочка-Боржавин Василь Андрійович
Василь Андрійович Сочка-Боржавін (3 січня 1922, Берегово — 27 серпня 2010[2], Ужгород) — російськомовний радянський та український радянський письменник, поет, педагог та історик літератури.
| Сочка-Боржавин Василь Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
3 січня 1922 Берегове | |||
| Помер |
27 серпня 2010 (88 років) Собранці, Кошицький край, Словаччина | |||
| Поховання | Nový Hrádekd | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Місце проживання | Ужгород | |||
| Діяльність | письменник, поет, шкільний учитель, працівник культури, громадський діяч | |||
| Alma mater | Будапештський університет і УжДУ (1950) | |||
| Заклад | Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека[1] | |||
| Мова творів | російська, русинська і українська | |||
| Роки активності | 1940 — 2009 | |||
| Членство | Світовий конгрес русинів і Російське культурно-просвітницьке товариство імені Олександра Духновича | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Освіта ред.
Народився 3 січня 1922 року в місті Берегово в учительській родині. Син Андрія Івановича Сочки, вчителя, вихідця із Боржавської долини. Дитинство провів в Ужанській долини. Навчався в народних школах Кострина та Перечина, Ужгородській та Хустській гімназіях[3] .
Закінчив російську гімназію в Хусті в 1940 році і вступив в Будапештський університет імені Петра Пазманя на відділення філолого-славістичних наук, де навчався в 1941—1944 роках. Писав поезію і прозу, публікувався в ужгородських газетах «Руська правда» і «Русское слово». Перші короткі прозові твори з'явилися в «Карпаторуському голосі» і в газеті «Словенска єднота». Завершив свою вищу освіту в Ужгородському університеті, закінчивши його в 1950 році[3] .
Громадська діяльність ред.
Василь Сочка працював в післявоєнні роки референтом в управлінні Закарпатської області у справах мистецтв, літературним працівником газети «Закарпатська правда», викладав в школах Тячівського, Мукачівського, Берегівського районів. Понад вісім років пропрацював в Закарпатському інституті удосконалення вчителів, де займав пост завідувача кабінетом національних шкіл (з угорською та румунською мовами викладання). Бібліограф Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки[3] .
Грав величезну роль у розвитку русинського руху Закарпаття, засновник товариства Карпатських русинів, член Всесвітньої ради Русинів при Всесвітньому конгресі русинів. Автор серії біографій під назвою «Будителі карпатських русинів», збірки русинської поезії «У подбескідних долинах» і збірки нарисів і оповідань русинської літератури під назвою «Зазвонили в селѣ на вичурню».
Літературна діяльність ред.
Василь Сочка почав писати ще під час навчання в гімназії. У 1940 році написав збірник віршів «Горы и доля» російською мовою, який і визначив його творчий шлях[4] . Взяв псевдонім Боржавін в честь свого батька, вихідця із Боржавської долини. Публікувався під псевдонімами Олександр Андрейчик, Юрій Соколіч, Штефан Соколіч, М.Варга, Олександр Янкович, Янко Руснак і ініціалами В. С., С. Б.[3] . Опублікував 11 книг за свою творчу кар'єру, з них три російською, дві українською та шість русинською .
Разом з Людвиком Філіпом Сочка-Боржавін написав «Історію культурно-просвітницького Товариства імені Олександра Духновича від 1923 до 2003 року»; склав три календаря-альманахи товариства імені Олександра Духновича в 1995, 1996 і 1997 роках, опублікованих в Ужгороді. Всього ж він створив 260 публікацій, що з'явилися у виданнях Словаччини, Угорщини, Чехії, Польщі, Сербії, Америки, України[3] . Представлений в трьох дорадянських літературних альманахах, чотирьох післявоєнних антологіях (дві в Словаччині, одна в Сербії і одна на Україні) . З педагогічних праць виділяються книги «По історії русинських шкіл Австро-Угорщини і Чехословаччини» (1996) і «Дещо про стародавні школи і підручники» (2005). У 2006 році був виданий збірник творів «Улюблений край» російською та русинською мовами[5] .
Помер 27 серпня 2010 року.
Примітки ред.
- ↑ Васильович Х. І. Сочка Василь Андрійович (Василь Боржавин) // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття / за ред. Д. О. Дмитрович — Ужгород: 2007. — С. 308. — 400 с. — ISBN 978-966-8924-33-0
- ↑ На 88 году жизни умер один из основателей русинского движения в Закарпатье Василий Боржавин Сочка (рос.)
- ↑ а б в г д Боржавин Василий Андреевич (Сочка) (рос.)
- ↑ Горы и доля русинська (русин.)
- ↑ Горькый рай милого края (русин.)
Посилання ред.
- Значіня і вклад Василя Сочкы — Боржавина (русин.)
- VASYĽ SOČKA BORŽAVIN 8. 9. 2015 (русин.)
- Василь Боржавин (Сочка) (укр.)