Соціологія знання (англ. Sociology of knowledge) — теоретична область соціології, що вивчає з різних теоретико-методологічних позицій проблематику соціальної природи знання.[1]

У сферу інтересів соціології знання входить аналіз соціальної природи знання (соціологія знання у вузькому сенсі); мислення, його історичного розвитку (соціологія мислення), когнітивних систем та пізнавальної діяльності суспільства (соціологія пізнання) та підстави соціології (соціологія соціології).[1]

Таким чином, соціологія знання є метатеоретичною областю, не вкладається у традиційні галузі соціології.

Історія соціології знання Редагувати

Поява соціології знання та її вихід на метатеоретичноу область в кінці XIX століття були пов'язані з кризою класичного європейського раціоналізму.[2] Перший час дана дисципліна розвивалася в філософському контексті, і не вважалася соціологічною дисципліною, а сам термін «соціологія знання» був введений лише в 1920-і роки німецьким філософом Максом Шелером.[2] Другим основоположником соціології знання є Карл Маннгейм, який показав соціально-історичну обумовленість мислення в роботі Ідеологія і утопія. Феноменологічне трактування соціології знання належить Пітеру Бергеру та Томасу Лукману.[3]

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. а б Абушенко В.Л. Соціологія знання. Енциклопедія соціології. 
  2. а б Абушенко В.Л. Соціологія знання. Новітній філософський словник. 
  3. Бергер П., Лукман Т. Архівована копія / Пер. з англ. Є. Руткевич; Моск. філос. фонд. Архівовано з джерела 10 жовтня 2010