Соціальний рух (організація)
«Соціа́льний ру́х» (Соцру́х, СР) — українська громадська організація лівого спрямування[1], започаткована у 2015 році, що стоїть на принципах демократичного соціалізму, боротьби проти капіталізму та ксенофобії. Діє в найбільших містах України (Київ, Кривий Ріг, Львів, Одеса, Дніпро, Харків).
| ГО «Соціальний рух» | |
|---|---|
 Логотип організації | |
 Міжнародна профспілкова конференція «Виміри війни» (1 травня 2022) | |
| Гасло | «Вільна людина замість вільного ринку!» |
| Тип | громадська організація |
| Засновано | 8 червня 2016 |
| Мета | демократичний соціалізм антикапіталізм екосоціалізм соціалістичний фемінізм пряма демократія |
| Ідеологія | демократичний соціалізм  |
| Країна |  Україна |
| Голова ради | Сніжана Олексунь |
| Вебсайт: rev.org.ua | |
Історія
ред.«Соціальний рух» постав на базі ініціативи «Асамблея соціальної революції», створеної на хвилі протестів Євромайдану 2013—2014 років активістами та активістками соціальних, профспілкових і лівих рухів, зокрема антисталіністської марксистської організації «Ліва опозиція» (не плутати з однойменною партією)[2].
Під час протестів на Майдані 2013—2014 років представники «Лівої опозиції» розповсюджували «Десять пунктів» соціальних вимог, що проголошували причиною невирішених проблем країни систему олігархічного капіталізму, та дійшли висновку про потребу в політичній силі ліводемократичного штибу, яка б просувала соціально орієнтований порядок денний в інтересах робітничого класу. Індивідуальні кандидати «Асамблеї соціальної революції» балотувалися до Київради на місцевих виборах 2014 року, але основна діяльність лежала в площині вуличної політики та протестних виступів.
З'їзд 1 травня 2015 року заклав основу оргкомітету майбутньої партії під назвою «Соціальний рух» та однойменної громадської організації, яка була зареєстрована 8 червня 2016 року. «Соціальний рух» задумувався як широке об'єднання, відкрите для різних українських «нових лівих» — від соціал-демократів до анархістів. Серед інших, у ньому також беруть участь деякі з членів редакцій видань «Спільне» і «Політична критика»[3].
Діяльність
ред.Активісти «Соціального руху» ведуть роботу у профспілкових організаціях Конфедерації вільних профспілок України (Незалежна профспілка гірників України, Вільна профспілка залізничників України) та Федерації профспілок України (Професійна спілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, Профспілка кранівників). Організація проводить просвітницькі заходи, надає юридичну підтримку з питань трудових прав, схвалює феміністичні, екологічні, «піратські» ініціативи, а також сприяє таким соціальним рухам, як низовий рух медсестер і працівниць медичної галузі «Будь як Ніна».
Організація веде боротьбу проти тих урядових заходів, які розглядає як неоліберальні та антисоціальні, влаштовує мітинги з протидії таким явищам, як здорожчання проїзду в громадському транспорті[4] та ультраправе насильство[5], регулярно підтримує загальнопрофспілкові та правозахисні акції[6], марші за права жінок 8 березня та демонстрації щодо проблем зміни клімату, привносячи в ці теми антикапіталістичну критику. Виступаючи проти політики жорсткої економії та закриття бюджетних установ, активісти організації брали участь у виступах за збереження робочих місць на ракетно-космічному заводі «Південмаш» у Дніпрі (2015—2016), у 350-кілометровому марші протесту лікарів з м. Ромни, які протестували проти закриття місцевої поліклініки (2016)[7][8], у захисті прав членів незалежної профспілки на Куренівському тролейбусному депо в Києві (з 2016)[9][10].
«Соціальний Рух» надає підтримку робітникам металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», гірничозбагачувальних комбінатів і інших підприємств Кривого Рогу, які з 2017 року ведуть кампанії за підвищення заробітної плати до рівня 1000 євро та покращення умов праці на робочих місцях[11][12][13]. Виявляючи солідарність із криворізьким робітництвом, організація обирала це місто для проведення низки своїх першотравневих акцій (зокрема, 2018 та 2019 років), а також долучилась до дослідження обсягів виведення в офшорні зони прибутків при експорті залізної руди з України[14][15][16]. Представник СР Віталій Дудін був кандидатом-самовисуванцем на парламентських виборах 2019 року по 31 виборчому округу у Кривому Розі[17].
Міжнародна співпраця
ред.Напередодні російського вторгнення до України 2022 року «Соціальний рух» закликав лівих зарубіжних країн до антивоєнної солідарності проти загрози російського імперіалізму[18], який також засудив у зверненні з опозиційним Російським соціалістичним рухом[19]. Розголосу набув «Лист до західних лівих з Києва», написаний одним із активістів «Соціального руху», які долучилися до загонів Тероборони[20]. З початком повномасштабної російсько-української війни «Соцрух» зайнявся організацією в колах закордонної демократичної та революційної лівиці кампаній міжнародної підтримки України, що включають профспілкові каравани гуманітарної допомоги та просування таких політичних вимог, як списання українського зовнішнього боргу.
Зокрема в цьому «Соціальний рух» тісно співпрацює з польською партією «Разем»; кампанію за скасування боргу підтримує й низка інших лівих сил Європи (головно Центральної та Північної), у тому числі Червоно-зелений альянс (Данія), Лівий союз (Фінляндія), Лівий блок (Португалія). У складі делегації солідарності, яка відвідала конференцію СР у Львові, присвячену розбудові європейської мережі солідарності з Україною, були депутати з Франції, Швейцарії, Польщі, Фінляндії, Данії, Аргентини[21][22][23]. На ґрунті засудження вторгнення до України контакти з СР встановили партії, ініціативи й активісти з різних країн світу — від Бразилії до Гонконгу.
Ще раніше «Соціальний рух» налагодив активну співпрацю з британською Кампанією солідарності з Україною (Ukraine Solidarity Campaign), завдяки якій проблеми українського робітничого руху озвучувалися в британському парламенті депутатами від Лейбористської партії, Зеленої партії Англії та Уельсу, Шотландської національної партії та валлійської Плайд Кемри[24]. СР приймав делегацію британських лівих і профспілкових діячів, до якої увійшли Мік Антонів і Пол Мейсон, за кілька днів до російської інтервенції[25].
Організація також підтримує контакти з низкою міжнародних об'єднань, наприклад, троцькістським Возз'єднаним Четвертим Інтернаціоналом, а також із закордонними профспілковими організаціями, наприклад, анархо-синдикалістською Загальнопольською профспілкою «Робітнича ініціатива»[26]. Зі свого боку, СР організовував і брав участь у вуличних акціях солідарності з соціальними та демократичними виступами за кордоном, протестами в Білорусі[27] та Казахстані, курдським визвольним рухом тощо.
Література
ред.- Kim, Seongcheol. Radical democracy and left populism after the squares: ‘Social Movement’ (Ukraine), Podemos (Spain), and the question of organization // Contemporary Political Theory[en]. — Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2020. — Volume 19. Issue 2. — P. 211—232.
- Samary, Catherine. Une gauche ukrainienne en construction sur plusieurs fronts // Contretemps, 18 octobre 2022.
Примітки
ред.- ↑ Голос лівих – це голос людей праці; rev.org.ua, 10 травня 2022.
- ↑ Kim, Seongcheol (2022). Between Radical Democracy and Left Populism on the Margins: Protest Politics and Organization in the Left Front (Russia) and the Left Opposition (Ukraine). Journal for the Study of Radicalism. Т. 16, № 2. с. 113—130. ISSN 1930-1197. Процитовано 12 червня 2023.
- ↑ Meet the Ukrainian leftists resisting Putin’s war: Interview with Sotsialnyi Rukh's Nataliia Lomonosova and Oleksandr Kyselov. links.org.au (англ.). Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ Вищі ціни на проїзд — це нечуваний цинізм. Соціальний рух (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Дослідження безпеки представників/-ць громадянського суспільства в Україні за січень—березень 2021 року (PDF). Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (укр.). с. 16—17. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Старі профспілки. Нові протести. Політична критика (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Шукають управу на владу. Голос України (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ 11 уроків ходи роменських лікарів. Соціальний рух (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У Британському парламенті стурбовані ситуацією в Куренівському тролейбусному депо. Громадське радіо (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Скільки коштувала війна з профспілкою Куренівського депо?. Соціальний рух (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Кривий Ріг: зарплата і демократія. Причини й наслідки робітничих протестів. Спільне (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Зарплати працівників мають бути справедливими!. Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Віталій Дудін. «Чучело» і атестація. Чому в Кривбасі зупиняються шахти. Соціальний рух (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Железорудный закон олигархии. УкрРудПром (рос.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Захар Попович. Тисячу! Різке збільшення зарплати — єдиний шлях детінізації економіки?. Економічна правда (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Переміщення прибутку в українському експорті залізної руди. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 22 травня 2022. [Архівовано 2022-07-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Виталий Дудин: «В Украине есть большой потенциал для перезапуска левого движения». Спільне (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Time for International Anti-War Solidarity. Соціальний рух (англ.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Against Russian Imperialism. LeftEast (англ.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Taras Bilous. A letter to the Western Left from Kyiv. openDemocracy (англ.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ In the Grinder of Geopolitics
- ↑ Anna Jikhareva (11 травня 2022). Konferenz in Lwiw: Die Schaltzentrale des Widerstands. WOZ Die Wochenzeitung (нім.). Процитовано 14 червня 2023.
- ↑ UK trade unionist's report from activist conference in Ukraine
- ↑ McDonnell, John (21 лютого 2023). The Ukrainian Question for Socialists. Labour Hub (англ.). Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ Візит солідарності з Англії та Уельсу. Соціальний рух (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Relacja z przebiegu Konwoju Pomocy Pracowniczej dla Ukrainy. Inicjatywa Pracownicza (пол.). Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 21 лютого 2023. [Архівовано 2022-08-12 у Wayback Machine.]
- ↑ «Освобождение политических заключённых, проведение перевыборов и противодействие вмешательству других государств — такова формула политического урегулирования позволит прийти к миру», — заявление «Социального руха». left.by. Процитовано 22 травня 2022.