Відкрити головне меню

Софі́ївка — село в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 30 км на північний захід від районного центру — міста Золотоноша на трасі Київ—Дніпро. Населення — 643 чоловік, 234 садиби (на 2007 рік).

село Софіївка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Рада/громада Софіївська сільська рада
Код КОАТУУ 7121589201
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Населення 643 (на 2007 рік)
Поштовий індекс 19721
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°48′59″ пн. ш. 31°46′48″ сх. д. / 49.81639° пн. ш. 31.78000° сх. д. / 49.81639; 31.78000Координати: 49°48′59″ пн. ш. 31°46′48″ сх. д. / 49.81639° пн. ш. 31.78000° сх. д. / 49.81639; 31.78000
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Відстань до
обласного центру
46,3 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Софіївка,
Сільський голова Семенюта Руслан Святославович (обраний 31.10.2015р.)
Карта
Софіївка. Карта розташування: Україна
Софіївка
Софіївка
Софіївка. Карта розташування: Черкаська область
Софіївка
Софіївка

ІсторіяРедагувати

 
Анотаційна дошка про село

Наприкінці XVIII століття шляхом на Катеринослав проїжджала Катерина II, за її бажанням за 2 км на північ від сучасної Софіївки було збудовано шинок, котрий слугував полустанком. За 5 км на захід від Софіївки був розташований хутір Ломане. Землевласники довели його до розорення. Більшість людей переселилися в село Решітки, а окремі сім'ї оселилися в районі сучасної Софіївки. Хутір називався Іваненків. Селяни-кріпаки займалися землеробством і кустарним промислом на користь своїх поміщиків. Першими власниками землі, хутора й селян були пан Іваненко та його красуня-дружина Софія, від їх імен і пішли назви: спочатку — Іваненків хутір, а потім — Софіївка.

У 1885 році село налічувало 80 дворів, у тому числі один козацький, 78 селянських та один міщанський[2].

Перед Першою світовою війною село налічувало 109 господарств, 649 мешканців. Було 5 вітряків, 3 кузні та майстерні. Перед Жовтневим переворотом 1917 року у селі нараховувалося понад 120 дворів. А в 1922 році кількість господарств збільшилася до 199 з 973 мешканцями. На 1926 рік населення Софіївки зросло до 1180 осіб. Але під час голодомору 1933 року померло від голоду 827 софіївчан.

СучасністьРедагувати

Землі сучасного села входять до сусідньої потужної агрофірми «Маяк», у якій і працює певна кількість жителів. Але більшість софіївчан, завдяки зручному розташуванню на трасі, зайняті в торговельній галузі. Село має понад 30 торговельних об'єктів: ресторанів, кафе, таверн, барів, магазинів тощо. Працює три автозаправочні станції. У центрі села розташовано підприємство «Софіївське».

Працюють загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, сільська бібліотека.

ПерсоналіїРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии
  3. www.warheroes.ru(рос.)

ПосиланняРедагувати