Софієнко Олексій Андрійович
| Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (листопад 2021) |
Олексі́й Андрі́йович Софі́єнко (12.09.1952, с. Степанівка, Драбівського району, Черкаської області — 7.06.2011) — український поет, член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу "Гранослов", лауреат міжнародної премії імені Богдана Нестора (її засновники — літературно-мистецький часопис українців Європи «Зерна», видавництво «Зерна», «Українське видавництво», Баварська організація НСПУ, Просвітянське товариство імені Богдана-Нестора Лепкого); лауреат премії фонду Ляриси та Уляни Целевич — Стецюк (США), премії імені Михайла Масла[1] ,[2].
| Софієнко Олексій Андрійович | |
|---|---|
| Народився |
12 вересня 1952 Степанівка Драбівського району |
| Помер | 7 червня 2011 (58 років) |
| Громадянство |
 Україна |
Життєпис ред.
Народився 12 вересня 1952 року в селі Степанівка Драбівського району, Черкаської області. Навчався у Степанівській восьмирічній школі. ВІдслужив в армії. У 1979 році закінчив Київський Державний університет імені Т. Г. Шевченка (факультет кібернетики). Жив у місті Канів, працював інженером, учителем математики. Помер 7 червня 2011 року, похований у м. Канів[3].
Творчість ред.
Публікувався в багатьох літературних альманахах і часописах.
- «Материк світла»(1993)
- «Задзеркалля»(1993)
- «Голодне коріння»(1994)
- «Terra inkognita»(1996)
- «Воскресіння»(2008)
- «Співуча кров»(2013)
Вілзнаки ред.
- 1989 рік — Лауреат обласного конкурсу, присвяченого 175-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка;
- 1991 рік — переможець республіканського літературного конкурсу журналу «Донбас»;
- 1992 рік — лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов — 92»;
- 1993 рік — лауреат літературної премії імені Михайла Масла;
- 2000 рік — лауреат премії фонду Ляриси та Уляни Целевич — Стецюк (США) за збірку поезій «Воскресіння».
- 2008 рік — збірка «Воскресіння» удостоєна літературної премії «Благовіст».
У 2016 році в с. Степанівка на батьківщині поета урочисто відкрили меморіальну дошку на приміщенні школи[4],[5], та започаткували Софієнківські читання
Примітки ред.
- ↑ Поліщук, Поліщук, В. Т., М. П. (2013). Література рідного краю (українською) . Черкаси: Чабаненко Ю. с. 511. ISBN 978-966-493-536-1.
- ↑ Письменники Черкащини. Вибрані твори. Т.2 (українською) . Черкаси.: Чабаненко Ю. 2007. с. 509. ISBN 978-966-493-09-9.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: довжина (довідка) - ↑ Літературний форум. litforum.com.ua. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Сахно, О. (23.09.2016). Степанівка вшановує пам*ять земляка - поета (PDF). https://drabivshchyna.ucoz.ru (українською) . Драбівщина. Процитовано 23.09.2016.
- ↑ Юрченко, Ірина (2016). Софієнківські читання. http://shevchenko-museum.com.ua (українська) . Шевченківський національний заповідник. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 2016.
Посилання ред.
- 1. https://spilkacherkassi.wordpress.com
- http://litforum.com.ua/index.php?r=57&a=5301
- https://drabivshchyna.ucoz.ru/?page5
- http://shevchenko-museum.com.ua/default/blog/view/531/blog/1/Sofіienkіvskі-chitannya
- http://library.ck.ua/files/11.06.2012/2.pdf
- https://novadoba.com.ua/222516-u-kanevi-vshanuvaly-pamyat-poeta-i-pedagoga-oleksiya-sofiyenka.html
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |