Соус маринара
Со́ус марина́ра (італ. Marinara, буквально «моряцький») — томатний соус, який зазвичай роблять з помідорів, часнику, пряних трав та цибулі.[1][2] Він може включати додавання каперців, оливок, спецій та трошки вина, як можливі інгредієнти у декотрих варіаціях.[3][4] Цей соус широко використовується в італійсько-американській кухні, яка відрізняється від своїх витоків зі Старого Світу .[5]
 | |
| Походження |
 Італія |
|---|---|
| Необхідні компоненти | помідор, часник[d] і цибуля[d] |
| Зазвичай використовувані компоненти | Базилік, Орегано |
В Італії alla marinara відносять до соусу, приготованого з помідорами, базиліком та орегано, але також іноді оливками, капарцями та соленими анчоусами ; його використовують для спагеті та вермішелі, а також з м'ясом або рибою.[6] Не слід плутати соус зі стравою спагеті маринара, популярною в Австралії, Новій Зеландії, Іспанії та Південній Африці, у котрій томатний соус змішується зі свіжими морепродуктами .[7] В Італії соус до пасти, котрий включає морепродукти, частіше називають alla pescatora .
Походження ред.
Існує кілька народних теорій щодо походження цього соусу. Одна з версій стверджує, що кухарі на неаполітанських кораблях, що повернулися з Америки, винайшли соус маринара в середині 16 століття після того, як іспанські мореплавці представили помідор (центрально-мексиканський плід з «Нового Світу») в Європі. Інша теорія стверджує, що це був соус, приготований дружинами неаполітанських моряків після повернення з моря.[8]
Однак історично склалося так, що перша італійська кулінарна книга, що включала томатний соус[9] Lo Scalco alla Moderna («Сучасний стюард»), була написана італійським шеф-кухарем Антоніо Латіні і була опублікована у двох томах у 1692 і 1694 роках. Латіні служив стюардом першого міністра іспанського віце-короля Неаполя.[10][11] Цей ранній томатний соус більше нагадував сучасну томатну сальсу .
Соус, подібний до італійсько-американського соусу маринара, в деяких районах Центральної Італії відомий як sugo finto.[12]
Дивитися також ред.
Примітки ред.
- ↑ Definition of marinara sauce on the Oxford Dictionary website. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Definition of marinara sauce on the Your Dictionary website. Yourdictionary.com. 17 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
- ↑ De Laurentiis, Giada. Marinara Sauce. foodnetwork.com. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 3 травня 2013.
- ↑ Batali, Mario (5 жовтня 2007). Mario Unclogged: Marinara Sauce Recipe. Serious Eats. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 3 травня 2013.
- ↑ Ten "Italian" Foods You Won’t Find in Italy. 4 березня 2013. Процитовано 22 травня 2018.
- ↑ Marco Guarnaschelli Gotti (2007). Università degli Studi di Scienze Gastronomiche (ред.). Grande enciclopedia illustrata della gastronomia [Great Illustrated Encyclopedia of Gastronomy] (італ.). Milan: Mondadori. ISBN 978-88-04-56749-3.
- ↑ Recipe for Marinara from an Australian website. Процитовано 15 травня 2017.
- ↑ Info on the origin of marinara sauce on the Italian Chef website. Italianchef.com. 24 квітня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 3 травня 2013.
- ↑ Elizabeth David, Italian Food (1954, 1999), p 319, and John Dickie, Delizia! The Epic History of the Italians and Their Food, 2008, p. 162.
- ↑ Alan Davidson, «Europeans' Wary Encounter with Tomatoes, Potatoes, and Other New World Foods» in Chilies to Chocolate: Food the Americas Gave the World, (University of Arizona Press) 1992.
- ↑ Olver, Lynne. Origins of Italian tomato sauce. The Food Timeline. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ Paolo Petroni (1985). Il libro della vera cucina fiorentina [The Book of True Florentine Cuisine] (італ.) (вид. 13). Florence: Bonechi. с. 41. ISBN 88-7009-023-X.