Сосниця (Підкарпатське воєводство)

Сосниця (пол. Sośnica) — село в Польщі, у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1393 особи (2011[1]).

Село
Сосниця
пол. Sośnica


Координати 49°54′01″ пн. ш. 22°52′30″ сх. д. / 49.900277780027778363° пн. ш. 22.875000000028° сх. д. / 49.900277780027778363; 22.875000000028Координати: 49°54′01″ пн. ш. 22°52′30″ сх. д. / 49.900277780027778363° пн. ш. 22.875000000028° сх. д. / 49.900277780027778363; 22.875000000028

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Радимно
Населення 1393 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-555
Автомобільний код RJA
SIMC 0609907
GeoNames 758558
Сосниця. Карта розташування: Польща
Сосниця
Сосниця
Сосниця (Польща)
Сосниця. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Сосниця
Сосниця
Сосниця (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

 
Фрагмент села Сосниця у 1915 році.

У 1879 р. В Сосниці не було інших закладів, крім греко-католицької церкви та народної школи (остання існувала з 1862 р.).[2] У 1908 р. тут була 2-річна школа з українською мовою навчання, де працювали 4 вчителі. Місцеве відділення Української освітньої асоціації «Просвіта» складалося з 50 членів; заклад мав власну будівлю, керував трьома крамницями, виручка від яких була призначена для планового будівництва нової церкви. На той час, крім українців, у селі проживало 15 римо-католиків та 175 юдеїв.[3]

В 1939 році у Сосниці жило 2440 мешканців: 2330 українців греко-католиків, 15 українців римо-католиків, 25 поляків, 70 євреїв.[4]

3 травня 1945 року поляки здійснили два напади на село, які були відбиті силами місцевої самооборони.[5] 16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (2145 осіб — 644 родини)[6]. Решта українців (коло 200 осіб) або перенесли свою метрику із церкви до костелу та спольщилась (ймовірно 179 осіб), або попали в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині (21 особа).[4]

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ЦеркваРедагувати

Сосницькі церкви мали посвяту на честь св. Онуфрія. Перший відомий храм побудований у 1772 р., він згорів у 1776 р. Наступний був зруйнований в 1916 році австро-угорською владою в ході боїв з російською армією - споруда заважала оглядати оперативний простір. Після цього, вірні молились у тимчасовому дерев’яному храмі, а у 1930-х роках почали будувати нову цегляну церкву. Після виселення українців у 1945-1947 роках, новостворена римо-католицька парафія використовувала цю будівлю лише до зведення свого костелу, після чого, у 1983 році, стару (тимчасову) та частково зведену нову церкву (після війни служила дзвіницею) знесли[4], а матеріали продали.[7]

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 700 142 461 97
Жінки 693 140 392 161
Разом 1393 282 853 258

Пам'яткиРедагувати

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ДідичіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Шематизм Перемиської єпархії на 1879 рік. -С.66-67
  3. Шематизм Перемиської єпархії на 1909 рік. -С.308
  4. а б в Apokryf Ruski, Sośnica
  5. Інформація про антиукраїнські акції на Грубешівщині в травні-квітні 1945 року / Польсько-українські стосунки у 1942-1947 рр. в документах ОУН та УПА, ред. В.Вятрович, т.2, Львів 2011, -С.871
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Nieistniejące drewniane świątynie Podkarpacia. Pozostał po nich tylko fotografii ślad / Sośnica (gm. Radymno, Podkarpackie) parafialna cerkiew greckokatolicka św. Onufrego i dzwonnica
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  9. за іншими даними, народився у Львові → Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław. — Warszawa. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 363.
  10. [1]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати