Сорочинський ярмарок (фільм, 1939)

«Сорóчинський я́рмарок» — українська радянська звукова кольорова музична комедія режисера Миколи Екка, зафільмована за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя у 1938 році на Київській кіностудіїї (нині — імені Олександра Довженка).

Сорочинський ярмарокPicto infobox cinema.png
Sorochynkyi yakmarok (BG poster, 1939).jpg
Жанр комедія
музична комедія
Режисер Микола Екк
Сценарист Микола Екк
У головних
ролях
Івашова Валентина Семенівна і Дунайський Антон Васильович
Оператор Микола Кульчицький
Григорій Семенович Александров
Композитор Яків Столляр
Кінокомпанія Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість 94 хв.
Мова суржик
Країна СРСР
Рік 1939
IMDb ID 0195292

Є одним із перших кольорових фільмів у СРСР і першим в українському кінематографі.

Прем'єра відбулася 19 червня 1939 року.

СюжетРедагувати

На Сорочинський ярмарок прибуває низка возів. Біля мосту виникає невеликий затор, і цієї паузи молодому хлопцю на ім'я Грицько вистачає аби познайомитися з дівчиною Парасею і посваритися з її мачухою Хиврею. Розлючений Хивря облаює парубка.

У перший же день ярмарку Грицько пропонує Парасі руку і серце. Батько дівчини — Солопій Черевик — не заперечує. Однак мачуха, дізнавшись про це, роззлощується і замикає пасербицю в хаті. Засмучений Грицько йде на берег річки, де стоїть циганський табір. Один з циганів, дізнавшись, через що сумує хлопець, просить привести двадцять волів, обіцяючи, що дівчина стане його дружиною. Відбувається короткий торг, і циган погоджується зробити закоханих щасливими за п'ятнадцять волів.

Далі починається низка організованих циганом ярмаркових пригод, зокрема поява «чорта в червоній свитці». Завершується фільм галасливим весіллям, на якому гуляє все село. Мачуху Хиврю народ зі свята проганяє.

СтворенняРедагувати

Основну увагу було надано не стільки відмінно відтвореному староукраїнському народному побутові, скільки колірному вирішенню картини. І тут всі відзначали багатобарвну симфонію пейзажів і натюрмортів, які іноді навіть відтісняли на другий план сюжетну канву повісті.
Володимир Семерчук[1]

Творці фільму першими на Київській кіностудії застосували т. зв. «біпачний метод», коли фільмування велося одночасно на дві плівки, складені емульсіями одна до одної[2][3]. Фільмували на плівку «Свема»[4]. Оскільки двоколірна технологія вважалася експериментальною, до кіногрупи для контролю та консультацій був відряджений інженер «Свеми» Давид Золотницький — в титрах зазначений як керівник кольорової лабораторії[5].

Радянська кінокритика схвально відгукнулася про фільм. Так, рецензент М. Коваленко відзначив не тільки «напрямну гоголівську думку», яка проходить через усю стрічку, але й роботу композитора Якова Столляра, а також гру акторів, зокрема учасників циганського ансамблю[1].

За фільм «Сорочинський ярмарок» Микола Екк отримав орден Трудового Червоного Прапора, про що режисер, майже на два десятиліття відлучений від кінематографа, в 1951 році окремо згадав у листі до секретаря ЦК КПРС Михайла Суслова[6].

Акторський складРедагувати

Актор Роль
Валентина Івашова Парася Парася
Костянтин Короткевич (в титрах А. Короткевич) Грицько Грицько
Варвара Чайка Хівря Хивря
Антон Дунайський Солопій Черевик Солопій Черевик
Франц Гловацький Цибуля Цибуля
Тетяна Баришева Кума Кума
А. Бізев циган циган
Дмитро Капка зазивала, чорт, бурсак, дідок
Віталій Пережогін Афанасій Іванович Афанасій Іванович
Надія Михайлова циганка (спів) циганка (спів)
Олександра Кононова циганка (танець) циганка (танець)
Андрій Настенко Цибулько Цибулько

Знімальна групаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати