Солія жовта
Солія жовта
Солія жовта
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Камбалоподібні (Pleuronectiformes)
Родина: Морські язики (Soleidae)
Рід: Buglossidium
Chabanaud, 1930
Вид: Солія жовта
Buglossidium luteum
(A. Risso, 1810)
Ареал солії жовтої
Ареал солії жовтої
Синоніми
Pleuronectes luteus Risso, 1810
Посилання
Вікісховище: Buglossidium luteum
ITIS: 173021
МСОП: 155044
NCBI: 90071
Fossilworks: 302154

Солія жовта (Buglossidium luteum) — вид камбалоподібних риб родини морські язики (Soleidae).[1]

Характеристика ред.

Солія жовта має довгасто-овальний тулуб із закругленою головою, покритий лускою; очі розташовані на правій стороні. Маленький, розташований під переднім краєм голови, загнутий півколом ротовий отвір; верхня щелепа дещо подовжена, у формі дзьоба (діаметр верхнього ока менше довжини рила). Край передкришки покритий шкірою голови. Уздовж бічної лінії 55-70 лусочок. Спинний плавець починається перед верхнім оком; спинний плавник з 65-78, анальний —з 50-63 м'якими променями, сполучені шкірною складкою з хвостовим стеблом. Грудні плавники дуже маленькі, на сліпій стороні рудиментарні.[2] Забарвлення частіше жовтувате або світло-коричневе, часто з темними плямами і крапками. Спинний і анальний плавці пісочного кольору, кожен п'ятий і шостий, іноді кожен 4-7-й промінь плавця чорний.[3] Довжина до 13 см (найдрібніший вид морських язиків).[4]

Поширення ред.

Розповсюджена у північній Атлантиці, від області Середземного моря до Шотландії; у Північному морі, Ла-Манші, може заходити у Чорне море. Зустрічається на глибині 5-250 м (частіше 5-20 м) над піщаним дном.[1]

Поведінка ред.

Статева зрілість настає у самців при довжині 6-7 см, у самиць при 7-8 см. Час нересту — з березня по липень (у Середземному морі навесні, в Ла-манші раннього літа). Ікринки розміром по 1 мм, пелагічні. Час їх дозрівання 5-6 днів. Личинки, що вилупилися, мають довжину лише 2 мм і далеко розносяться з планктоном. При довжині 1-1,2 см молоді риби переходять до донного життя.[5]

Живлення ред.

В раціон входить рослинний і тваринний планктон, у дорослих особин, переважно дрібні черв'яки і ракоподібні.[6]

Примітки ред.

  1. а б Froese R., Pauly D. (eds.) (2008). Buglossidium luteum на FishBase. Версія за December 2008 року.
  2. Lythgoe, J and G (1991). Fishes of the Sea: The North Atlantic and Mediterranean. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. ISBN 0-262-12162-X. 
  3. Ruiz, A. (2007). Buglossidium luteum. Solenette. [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Marine Biological Association of the United Kingdom. Retrieved on December 2, 2008.
  4. Amara, R., Mahé, K., LePape, O. and Desroy, N. (2004). Growth, feeding and distribution of the solenette Buglossidium luteum with particular reference to its habitat preference. Journal of Sea Research. 51 (3-4): 211–217. doi:10.1016/j.seares.2003.08.002. 
  5. Quéro, J.-C., Desoutter, M. and Lagardère, F. (1986). Soleidae. У Whitehead, P.J.P та ін. (ред.). Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean. Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. ISBN 92-3-002309-4.  {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |editor= (довідка)
  6. Nottage, A.S.; Perkins, E. J. (1983). The biology of solenette, Buglossidium luteum (Risso), in the Solway Firth. Journal of fish biology. 22 (1): 21–27. doi:10.1111/j.1095-8649.1983.tb04722.x.